Як навчались курсанти ІФНТУНГ на карантині?

Про це говоримо зі старшим викладачем, начальником геоінформаційної служби кафедри військової підготовки Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, підполковником Віталієм Степановичем Мархалевичем у рубриці

#навчаю_дистанційно #ІФНТУНГ #карантин #сиджу_вдома.

Відомо, що попит на спеціальності кафедри військової підготовки ІФНТУНГ серед студентів завжди був і залишається високим, а конкурс передбачає, окрім високих балів в заліковці, ще й гідну фізичну підготовку. Все завдяки рівню досягнутих професійних знань, умінь, навичок і вихованню особистісних якостей, які забезпечує КВП, здійснюючи підготовку  військових фахівців служби пально-мастильних матеріалів для проходження військової служби за контрактом на офіцерських посадах Збройних Сил України тактичного рівня за спеціальністю 185 «Нафтогазова інженерія та технології»  за спеціалізацією «Забезпечення військ (сил) ракетним паливом, пальним та мастильними матеріалами» та офіцерів запасу  для військових підрозділів, частин та з’єднань ЗСУ.

Великий плюс для кафедри – це окрема територія, 4 навчальні корпуси, трубопровідний полігон, резервуарний парк, спортивне містечко з гандбольним, волейбольним та гімнастичним майданчиками. В навчальних корпусах обладнані і пристосовані для проведення теоретичних занять 16 спеціалізованих аудиторій, комп’ютерний клас на 30 місць, дві лабораторії для визначення фізико-хімічних властивостей пально-мастильних матеріалів, лабораторія двигунів. А ще це – царина дисципліни, мотивації та знань, необхідних для оволодіння основами військової служби.

Зазвичай упродовж дня в містечку людно, гамірно, триває навчальний процес. Але все це з минулого життя, докарантинного. Адже курсанти, як і всі студенти, роз’їхались на час карантину. То як навчити дистанційно фаху, який передбачає набуття стількох практичних навичок?

-«Що ж, насамперед було переглянуто та скориговано навчальні плани підготовки військових фахівців з урахуванням заходів карантину: виключено проведення будь-яких заходів, які передбачають масові скупчення осіб, обмежено пересування здобувачів освіти, - говорить Віталій Степанович. – Військові звикли до чіткого виконання наказів та швидкого реагування на зміну ситуації. Це – частина професії».

Звісно, теоретичні питання для освітян виявились не надскладною  проблемою у викладанні, адже на рівні держави дистанційне навчання в Україні визначено як один із видів навчання. Ба більше, умови надання освітніх послуг на сьогодні вимагають і передбачають, що близько 50% навчального контенту вищого навчального закладу, який прагне бути ліцензованим для проведення освітньої діяльності, має бути розміщено на платформі дистанційного навчання. Але як навчити студента практичним тонкощам фаху, навичкам роботи з технікою, проводити досліди?

-«Я, наприклад,  викладаю дисципліни, які належать до циклу військово-спеціальної підготовки – «Технічні засоби служби пального», «Військові склади пального», «Застосування пально-мастильних матеріалів» та низку інших, які є базовими при підготовці фахівців  служби пального для ЗСУ. Одразу після оголошення карантину і  перед відправленням курсантів до місць проживання видав завдання на самостійну підготовку  на два тижні, паралельно створив групи в мережах Viber, Telegram із стовідсотковим залученням  особового складу навчального взводу. За допомогою чату велась переписка в групах, повідомлявся  розклад занять та порядок його проведення (надсилались опорні конспекти, слайди до відповідного заняття, посилання на ресурси). Лекційні та практичні заняття проводив онлайн з використанням систем відеоконференції ZOOM та Skype, готував презентації. Мабуть, як усі, хто навчав дистанційно».

То що, зараховуємо Вас до прибічників дистанційного навчання? Курсанти завжди на зв’язку, на заняттях – стовідсоткова присутність.

-«З такими висновками не варто поспішати. От мета практичних занять з дисципліни «Технічні засоби служби пального» полягає в набутті курсантами практичних навиків роботи з технікою. В умовах карантину, без прямого (безпосереднього) контакту курсанта із технікою, цього досягнути практично неможливо. Щоб хоч якось ознайомити курсантів з порядком роботи на техніці, крім розповідей з демонстрацією слайдів та заздалегідь напрацьованого відеоматеріалу з порядком роботи на техніці, особисто  показував та транслював за допомогою телефону та відеоконференції в режимі онлайн, як працювати, в якій послідовності проходить процес роботи. Щоб виробити навики роботи з будь-яким агрегатом, потрібен досвід та тренування, а цього якраз дистанційному навчанню бракує і це, на мою думку, один з основних його недоліків».

Можна припустити, що дистанційне навчання таки полегшило життя курсантів. Погодьтесь, що військова форма, несення вахти, система підпорядкування старшому по званню мобілізують до дисципліни, відповідальності. А тут заняття в домашній затишній обстановці.

- «Під час проведення перших занять курсанти були не дуже активні, проте, з часом вони вже встигли насититись і перебуванням вдома, і самоізоляцією. Незабаром  все більше хотіли спілкування. Іноді заняття й затягувались. Та й оцінювання ніхто не відміняв. Воно проходило шляхом тестування: тестове завдання  відправляли в чат навчальної групи з чітким фіксуванням часу на його виконання. Так що не посачкуєш!»

Дистанційне навчання – це ж тисячі онлайн-ресурсів, навчальна література, методичні рекомендації, тести, завдання, практикуми, розклади занять, порадники, як проходити повноцінний курс, це також можливість отримати консультацію та поспілкуватись з викладачем у чаті.

- «Все це так. А ще відпадає потреба пересуватись з дому чи гуртожитку до університету, можливість проведення заняття в будь-який час. І найголовніше - відсутність потенційної загрози захворіти на зловісний СОVІD-19. Але існує й пряма залежність навчання від наявності в усіх сторін навчального процесу засобів комунікації та зв’язку, їх якості. Про проблеми практичної роботи з технікою ми вже говорили. Як самостійна форма навчання, дистанційка не є достатньо ефективною, хоча погоджусь з думкою, що це дуже потужний допоміжний інструмент для здобуття будь-якої освіти та впровадження інновацій у процес навчання».

 

Українська