Кафедра інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу згадує сьогодні світлої пам’яті Генріха Абрамовича Штамбергера, 100 років від дня народження якого виповнюється саме нині.
Видатний вчений і педагог, доктор технічних наук, перший завідувач кафедри інформаційно-вимірювальної техніки і промислової електроніки, заслужений винахідник та лауреат виставок досягнень науки і техніки, професор Штамбергер став особистістю знаковою для університету, оскільки з його ім’ям пов’язана ціла епоха в розвитку нафтогазової освіти на Прикарпатті.
Генріх Абрамович народився 7 травня 1919 р. в м. Тарнів Краківського воєводства (Польща) в робітничій сім’ї. Після закінчення в 1938 р. гімназії в м. Закопане працював у м. Львові. З 1941 р. по 1943 р. був учасником Другої світової війни, зазнав важкого поранення й тривало лікувався. Трудовий шлях продовжив робітником у м. Нижній Новгород.
Після закінчення у 1947 р. Львівського технікуму зв’язку навчався у Львівському політехнічному інституті, який закінчив з відзнакою у 1952 р. Це був час становлення інформаційно-вимірювальної техніки й систем управління в нафтогазовій промисловості. В цей період Г. А. Штамбергер працював на промислових підприємствах, у Львівському інституті машинобудування та автоматики АН України, де брав участь у розробці пристроїв контролю та вимірювальної техніки.
Подальша робота Г. А. Штамбергера була пов’язана з Інститутом автоматики та електрометрії Сибірського відділення АН СРСР, де він займався питаннями електророзвідки корисних копалин, розробки автоматизованих компенсаційних систем змінного струму різного класу та їх дослідженням у пристроях вимірювальної техніки. Вони лягли в основу його кандидатської (1959) і докторської (1968) дисертацій. За успішне впровадження наукових розробок у промисловість і створення високопродуктивних методів пошуку корисних копалин Г.А.Штамбергер неодноразово нагороджувався грамотами різних міністерств і відомств, а також медалями виставки досягнень народного господарства СРСР, орденом “Знак пошани”.
На запрошення першого ректора Івано-Франківського інституту нафти і газу Є.І. Шелєпіна, в якого виникла ідея організації на його базі наукового підрозділу, який би займався питаннями розвитку геофізичного приладобудування, Штамбергер Г. А. переїжджає разом із сім’єю в м. Івано-Франківськ і з серпня 1969 р. починає працювати на кафедрі автоматизації виробничих процесів. Через рік, з ініціативи Генріха Абрамовича, була створена кафедра інформаційно-вимірювальної техніки та промислової електроніки, яку він очолив (сучасна назва – кафедра інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем). За короткий час вона перетворюється на справжній центр наукових досліджень і розробки інформаційно-вимірювальних та обчислювальних систем для нафтової і газової промисловості. Завдяки невтомній енергії Г. А. Штамбергера і його значній науковій наполегливості та праці, кафедра зайняла провідні позиції серед усіх аналогічних у нафтових вишах колишнього СРСР.
Генріха Абрамовича завжди вирізняли наукова ерудиція, відчуття нового, вміння визначити головний напрям досліджень. Він неодноразово виступав із доповідями на міжнародних конференціях і симпозіумах, опублікував понад 200 наукових праць, отримав 45 авторських свідоцтв на винаходи, за його безпосередньої участі написано шість монографій.
Г. А. Штамбергер був членом низки методичних комісій з інформаційно-вимірювальної техніки при міністерствах освіти СРСР та України, велику наукову й науково-методичну роботу поєднував із педагогічною діяльністю – підготував 15 кандидатів наук. Особливу увагу приділяв роботі зі студентами під час їх навчання та практики, завжди створював доброзичливу й творчу атмосферу в колективі кафедри й колишнього факультету автоматизації та електрифікації нашого університету.
На честь Г. А. Штамбергера названа лабораторія автоматизованих систем керування і промислових телекомунікацій «Phoenix Contact» кафедри інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем.
Світла пам’ять про відомого вченого, талановитого педагога й прекрасну людину живе в пам’яті його колег, однодумців та працівників кафедри.