З особливим піднесенням 9 грудня 2018 р. в приміщенні Науково-технічної бібліотеки Івано-Франківського національного університету нафти і газу відбулися загальні звітні збори Івано-Франківського осередку Наукового товариства ім. Шевченка. Адже цього разу вони – передсвяткові: 23 грудня відзначатимемо 145 років із дня утворення товариства, яке свого часу стало предтечею Української академії наук. Тож не дивно, що розпочалися вони у фойє бібліотеки, де розгорнулися дві виставки: «Доля дванадцяти» (до 100-річчя НАНУ) присвячена першим дійсним членам Української академії наук, а на тематичній книжково-інформаційній – «Життя в науці й для науки» - були представлені наукові доробки членів НТШ, які є викладачами ІФНТУНГ.
Голова Івано-Франківського осередку товариства, доктор технічних наук, професор Мойсишин В.М., підбиваючи підсумки останнього року його діяльності, відзначив, що до 145-ліття НТШ осередок підійшов з вагомими здобутками. Це й сім томів Всеукраїнського наукового журналу «Прикарпатський вісник НТШ», і круглі столи – до 85-річчя Голодомору в Україні та «100-річчя проголошення незалежної Української держави на території Австро-Угорщини: передумови, перебіг, історичне значення»; презентація серії «Звитяжці» (спогади й мемуари діячів ЗУНР); традиційна Березнева (Шевченківська) сесія НТШ із 23 засідань; численні видання, зокрема перший том енциклопедії «Західно-Українська Народна Республіка 1918 – 1923 рр.», монографія проф. Монолатія І.С. «Місто двох республік і диктатури. Коломийські сцени Української революції».
Важливим ювілеєм для осередку стала десята річниця видання Всеукраїнського наукового журналу «Прикарпатський вісник НТШ», який виходить у чотирьох серіях - «Число», «Слово», «Думка» й «Пульс», презентовано їх систематичні покажчики змісту, які представляли док.техн.наук, проф. Мойсишин В.М., док.філолог.наук, проф. Хороб С.І., док.політ.наук, проф. Монолатій І.С., канд.філолог.наук, доцент Сулятицький М.І.
Особливу увагу учасників зборів привернули доповіді дійсного члена НТШ, проф. Монолатія І.С. та члена НТШ, проф. Деркачової О.С. На перший погляд – глибокі наукові розвідки, але водночас – це пошук відповідей на ті питання, які висуває на порядок денний саме життя. Ольга Деркачова не випадково звернулася до теми «(Не) війна як маркер «своїх» і «чужих» у новітній українській ліриці» в часі, коли українці зі зброєю в руках боронять рідний край. Вона пояснює:
-Лірика - це та частина літератури, яка завжди реагує найшвидше на певні соціальні зрушення, зміни. Романна форма потребує певного часу й зорієнтована не тільки на «емоціо», але й «раціо». А лірика – це все таки більше емоція, на яку ми швидше відгукуємося. Тож цікаво було відстежити, як нинішня ситуація відображена в новітній українській поезії. До слова, те, що література відразу зреагувала на все, що відбувається в державі, свідчить про її здоровість і готовність вести діалог. Проте, якщо брати Майдан, війну, найкращі твори, думаю, досі не написані – вони, зазвичай, з’являються після, коли вже є певне усвідомлення, співпереживання, співжиття із тим, що відбулося. А наразі збройне протистояння триває.
Не менш актуальною виявилась доповідь Івана Монолатія «145 років служіння Україні та науці», присвячена знаменній даті НТШ. Аналіз діяльності товариства від часу заснування й до сьогоднішніх днів, дослідження ідеологічних настанов і цінностей, спонукають до роздумів про його майбутнє. Чим НТШ стало для сучасників, які перспективи має, який інтерес становить для юних? Пан Монолатій визнає, що наразі молоді дуже мало відомо про НТШ - десь чули в загальному курсі історії України, можуть знати його окремих діячів, приміром, Івана Франка. А тим часом саме їм одного дня належить перейняти естафету в теперішніх членів наукової спільноти:
-Товариство серйозне, поважне, навіть вік про це свідчить, тому хотілося б його омолодження. Й останні вибори дійсних членів НТШ показали - і це позитивний сигнал, - що молодь сюди прийшла – на рівні західноукраїнських осередків. Але її треба більше активізувати в наукових виданнях та на конференціях, постійно залучати до діяльності товариства на різноманітних рівнях. Тоді, можливо, буде його якісне покращення. Тим більше, що засновниками видань «Прикарпатського вісника НТШ», які нині презентуються, є три університети Івано-Франківська. Тому доріст молодих учених варто долучати до роботи товариства, яке є – ні, не конкурентом – радше паралельною структурою Національної академії наук України. Це певна альтернатива в українській науці.
Збори відвідав начальник департаменту освіти і науки Івано-Франківського міськвиконкому Максимчук І.Є., який вручив почесні грамоти редакторам серій «Прикарпатського вісника НТШ». Також було відзначено ювілейною медаллю «100 років ЗУНР» док.фіз.-мат.наук, проф., дійсного члена НТШ Шендеровського В.А. й вручено квитки новообраним членам НТШ.
Фінальним акордом зібрання став показ фрагментів фільму про президентів Національної академії наук, підготовленого на основі нарисів Василя Шендеровського.
Програму "Чим корисна діяльність НТШ для області" на ua:КАРПАТИ можна прослухати за посиланням: https://www.mixcloud.com/Karpaty/%D1%87%D0%B8%D0%BC-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D...