До Дня геолога: скарби Геологічного музею ІФНТУНГ

Минулого року до Дня геолога вийшла стаття прикарпатської журналістки Сабіни Ружицької про Геологічний музей ІФНТУНГ. Пропонуємо, з дозволу авторки, тим, хто не встиг чи не зміг ознайомитись зі статтею,  дізнатись, які скарби знаходяться поруч з вами, дорогі викладачі, працівники, студенти університету. Хто ще не відвідав, то після карантину хай планує екскурсію! Справді варто побачити!

Сабіна Ружицька

У першу неділю квітня у світі відзначають День геолога. В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу є найстаріший в Україні геологічний музей. Збірню нині визнано однією з кращих в Європі. Там є понад 10 тисяч зразків мінералів та корисних копалин з усього світу.

Музей знаходиться на другому поверсі у центральному корпусі університету. Одразу зайти туди не вдалося, бо там проводили екскурсію для працівників одного з підприємств області. “Тут щодня по кілька груп екскурсантів приходить”,-- кажуть з усмішкою студенти, які очікують на чергове заняття у збірні. За кілька хвилин заходжу до музею. Довкола—великі скляні шафи. Згодом дізнаюся що їх аж 100, кожна 1,7 метра заввишки, 1,1 завдовжки і 0,6 метра завширшки. В одній шафі є 40-50 експонатів. Ближче біля дверей шафа з дорогоцінними та напівдорогоцінними каміннями, різноманітні прикраси. “Музей заснував у 1873 році геолог Юліан Медведецький при кафедрі менералогії Львівської Технічної академії,--розповідає Валерій Омельченко, кандидат геологічних наук, директор інституту природничих наук і туризму технічного університету.-- У 1963 році музей перевезли до Івано-Франківська, бо тут відкрили інститут нафти й газу, що спочатку був філією Львівської політехніки (колишньої технічної академії), а згодом став самостійним закладом вищої освіти. Отож нашому музею 146 років. Збірня —одна з найстаріших та найцінніших в державі. Із 2007-ого мінералогічна колекція має статус національного надбання України”. Площа музею -- 550 квадратних метрів.

Збірня чітко розділена. При вході—колекція мінералів з різних родовищ світу, далі—гірські породи, багато з яких є корисними копалинами. Наступна частина музею—корисні копалини України. Тут можна побачити різні види вугілля, гранітів, кварцитів, лабрадоритів, топазів, поліметалічні руди, гіпси, сірку. У розділі історична геологія є доісторичні каміння з п’яти доісторичних ер. Найстаріший—шматочок граніту докембрійського періоду, приблизний вік якого, лише уявіть собі,-- понад 40 мільйонів (!) років. І в останній частині музею представлені скам’янілі відбитки доісторичних молюсків і риб, які жили на нашій планеті у праісторичні часи. Ще тут є кістки печерного ведмедя та бивні мамонта. “Зразки порід нам привозять з усіх куточків світу наші студенти, викладачі, дарують представники різних університетів, геологи і небайдужі колекціонери,--продовжує пан Омельченко.- . Так маємо зразок керн — зразок породи, який видобули із глибини 12 600 метрів, зі свердловини, що на Кольському півострові; найдальшою місциною Землі, звідкіля привезли нам зразок породи гульдернбергіт, є Антарктида. Найважчим експонатом є 75-кілограмовий кристал кварцу, найлегшими є 2-3 грами річкового мулу та піску. А ще в музеї є космічні “гості”—уламок метеоритного заліза.

Україна також дуже багата на різноманітні цінні мінерали та корисні копалини. “На Рівненщині є багато бурштину, який на жаль, видобувають часто несанкціоновано, - додає Тетяна Максимів, провідна інженерка геологічного музею.--У Житомирській області видобувають топази, які є еталонами цього каміння у світі. А ще в надрах України є кварци, граніти, лабрадорити, андезити, каоліни, кіновар, гіпси, сірка, озокерити, вугілля, калійні солі, нафта, газ. На Прикарпатті багатими на корисні копалини є Калуський, Надвірнянський, Долинський, Косівський та Верховинський райони. В останніх двох є цінні породи, які можуть використовувати ювеліри. Щоправда розголошувати де саме є ці поклади науковці не захотіли. Адже туди можуть наїхати різні люди та розпочати щось подібне як з бурштином на Рівненщині. Загалом в області ще дуже багато нерозвіданого. До речі, один з експонатів має свою цікаву історію. Це так званий кварц позитиву. Це великий кристал кварцу, який привезли ще в часи Союзу з Уралу. Він випромінює тепло, забирає погані думки та налаштовує відвідувачів збірні на позитив. Це перевірили на собі тисячі людей. Наукового пояснення позитиву і тепла кварцу науковці наразі не подають.

У музеї щодня (до карантину--авт.) відбувається 5 і більше екскурсій. А  музей працює з понеділка до п’ятниці з 08.00 до 16.30. (також до карнатину)

Українська