Дехто вважає мову лише засобом спілкування між людьми. Мова ж для кожного народу це – друга природа, своєрідний код нації, засіб пізнання світу, а рівень її розвитку є джерелом духовного розвитку народу. Наскільки важлива рідна мова для кожного народу свідчить проголошений на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО Міжнародний День рідної мови. Власне передісторія свята доволі драматична: 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила акцію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Тож цей день є приводом для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні.
Сьогодні, 21 лютого, ми вирішили скористатись інформаційною нагодою і поспілкуватись про стан української мови, яка є рідною для десятків мільйонів людей в Україні та світі, яка стає «рідною» на 5 років для іноземних студентів, які навчаються в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, про проблеми її вивчення та викладання з завідувачем кафедри філології та перекладу ІФНТУНГ, проф. Когут О. В.
ВІ: Ставлення до рідної мови є свідченням національної свідомості і рівня культури народу, його цивілізованості. Наскільки українці є цивілізованими у цьому плані? Адже сьогодні спостерігається загострення мовної проблеми, про це свідчать дискусії довкола нового Закону «Про освіту».
У суспільстві є великі очікування, що Закон «Про освіту», чітко регламентуючи статті щодо української мови, не стане черговою віхою у так званій українізації, а забезпечить свідоме адекватне сприйняття як зовнішньої, так і внутрішньої політики у кристалізації мовної стратегії. Це дозволить не відчувати себе меншовартісним саме україномовному населенню в Україні. Адже ми прекрасно розуміємо, що мова формує наше мислення, сприяє розвитку особистості.
ВІ: В Україні спостерігається таке явище, як двомовність. Проте володіння двома мовами вимагає правильного користування ними. На жаль, наші “білінгвали” часто говорять змішаною мовою – суржиком. Чи є в університеті така проблема? Як їй протидіють викладачі? Іноді ділові папери сумно читати.
Двомовність – це повний абсурд. Є одна держава – одна мова. Ніхто не забороняє вивчення мови нацменшин. Але мова установ, політики, навчання повинна бути державною, а отже, українською. І ми повинні берегти та шанувати носіїв нашої рідної мови. Крім того, у жодній країні світу неможливо навчатись, робити кар’єру чи отримати громадянство без знання відповідної мови. В нашій країні, на жаль, ця ситуація є «плаваючою».
У нас проблема полягає швидше не в суржику, а у вживанні та надуживанні діалектизмів, або запозичень з інших мов слів-покручнів. В університеті проходять часто заходи, скеровані на вивчення літературного взірця сучасної української мови. Крім того, в університеті є курси та відеокурси з української мови, якими можуть скористатись всі охочі.
ВІ: Як в університеті вивчають українську мову наші студенти й іноземці? Як вона викладається?
Хочеться наголосити, що кафедра філології та перекладу ІФНТУНГ володіє методикою навчання іноземців української мови без мови-посередника. Щодо вивчення ділової мови, то є нагальна потреба в уніфікації практичного ділового обігу паперів по всій країні. Перед викладачами дійсно стоїть виклик – подолати невідповідність між високим професійним рівнем і низьким рівнем культури мовлення. Однак, практичних годин для викладання ділової української мови достатньо, на випусковому курсі ми вводимо дисципліну «Українська наукова мова», що теж посилює сегмент української ділової мови.
ВІ: Престиж мови залежить не від неї самої, а від її носіїв. На жаль, не всі українці усвідомлюють це.
Західна Україна є носієм української мови, і це відчувають одразу наші іноземні студенти, які вчать українську доволі швидко та із задоволенням. Завдяки вивченню української вони швидше проходять соціологізацію у нашому суспільстві. Вони комфортніше почуваються, розмовляючи українською. Через мову вони пізнають нашу культуру і ментальність.
Сьогодні приємно спостерігати, як твориться сучасний український медіапростір, завойовує нові позиції сучасна інтелектуальна українська література, а також з’являються нові й талановиті обличчя в українській перекладацькій школі. І наша кафедра, і наш університет докладають величезних зусиль, щоб наші випускники забезпечували оптимальне функціонування української мови в усіх сферах життя.