Складна техногенно-екологічна ситуація на території Калуського гірничопромислового району стала предметом обговорення Круглого столу за участі голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Дениса Шмигаля, члена комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування, народного депутат України Едуарда Прощука, начальника обласного управління екології та природних ресурсів Андрія Пліхтяка, науковців Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» (ДУ «ІГНС НАН України»), Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, заступниці голови ГО «Всеукраїнська екологічна ліга» Олени Пащенко, представників органів державної влади Калущини та німецьких експертів – голови правління «Тюрінгійської агенції Європейських програм» Ліліани Грицишин, керівника відділу фірми «KUTEK» Томаса Фліса та провідного спеціаліста з моніторингу фірми «KUTEK», д-ра Юргена Фолькера.
Чому саме зараз науковці та експерти б’ють на сполох? Адже вже упродовж багатьох років Домбровський кар’єр розглядався як одна з головних екологічних загроз міста Калуша: якщо рівень розсолів сягне водоносного горизонту, то через карстові процеси в кар’єрі існує можливість прориву ропи в річку Сівка, потрапляння розсолів у Лімницю, Дністер і, як наслідок, екологічна катастрофа транскордонного масштабу. Існує проблема й іншого штибу: загроза від кар’єру полягає ще й в тому, що рівень води тут поступово підвищується, можливі переливання ропи.
Як зазначив голова ІФОДА: «Сьогоднішній Круглий стіл – це складна робота, і тут потрібен діловий підхід. Роками триває обговорення проблеми, а техногенні ризики не зникають. Всі присутні учасники форуму зацікавлені у вирішенні проблеми Калуського гірничопромислового району, яка загрожує перерости в транскордонну, бо більшість тут живе і працює. Ми готові вислухати пропозиції вітчизняних та іноземних науковців та фахівців та дискутувати, щоб якнайкраще та якнайшвидше розв’язати цю складну ситуацію. Не слід забувати також, що крім екологічних проблем існують ще й юридичні. І кожен присутній на засіданні повинен пам’ятати, що ця проблема Івано-Франківщини за своїми масштабами вийшла на всеукраїнський рівень».
Варто зазначити, що над усуненням техногенних ризиків та над проблемами Домбровського кар’єру, зокрема, не один рік працюють науковці ІФНТУНГ. Про це нещодавно на зустрічі з очільником ОДА заявляв ректор ІФНТУНГ Євстахій Крижанівський:
«На сьогодні університет готовий … надавати комплекс послуг для області та держави загалом, адже ми володіємо достатнім кадровим, науковим і матеріальним потенціалом. Науковців університету можна залучати до врегулювання проблеми Домбровського кар’єру та пошуку можливостей прогнозування ризиків техногенних проблем у регіоні».
Обговорення проблем відбувалось на дуже високому фаховому рівні. В роботі Круглого столу від ІФНТУНГ взяли участь: проректор з наукової роботи, проф. Чудик І. І., проректор з НПР Куровець С. С., завідувач кафедри геодезії та землеустрою Буряк К. О., завідувач кафедри екології Адаменко Я. О., доц. кафедри загальної, інженерної геології та гідро екології Палійчук Л. В. й інші. Своє бачення та вирішення питання представили: завідувач кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики, проф. Кузьменко Е. Д. (презентація), та заступник директора з наукової роботи ДУ «ІГНС НАН України», проф. Долін В. В. (презентація).
Українські науковці запропонували низку рішень, серед яких:
- Прийняття управлінських рішень щодо запобігання забруднення джерел водопостачання, трансграничної надзвичайної ситуації, тощо повинно базуватися на моніторингових даних та геохімічних прогнозах
- Реальним шляхом ліквідації усіх загроз є уведення в дію установки щодо випарювання розсолів
- Система моніторингу повинна включати ключовий чинник безпеки життєдіяльності в регіоні – забруднення атмосферного повітря, грунтів, поверхневих і підземних вод гексахлорбензолом. Ведення моніторингових спостережень доцільно покласти на регіональні служби МОЗ України, ДСНС України та її підрозділів
- Науковий супровід, а також участь у вимірюванні вмісту небезпечних речовин у складових навколишнього природного середовища готові взяти на себе ІФНТУНГ та ДУ ІГНС НАН України.
Висловились з цього приводу й німецькі колеги.
Згодом дискусія перенеслась до Наукового містечка "Нова енергія". По завершенні роботи Круглого столу було ухвалено Резолюцію, до якої увійшли напрацювання вітчизняних та німецьких фахівців. Та тут теж постають певні ризики. Головне, щоб записані в Резолюції заходи з попередження та подолання екотехногенних катастроф не залишились на папері. І, мабуть, не так важливо, чий це буде досвід – німецький чи український (хоча у нас чомусь нечасто дослухаються до наукової еліти, бо, як відомо, немає пророка у своїй Вітчизні), важливо – виправити екологічну ситуацію. Адже від цього залежить не просто якість нашого з вами життя, а саме життя!
