Коротка історична довідка

Додаткова інформація: 

Діяльність з підвищення кваліфікації фахівців та короткотермінового професійного навчання для потреб нафтогазового комплексу та суміжних галузей промисловості започаткована ще у середині 60-х років в Івано-Франківському інституті нафти і газу. У 1992 р. в ІФІНГ був створений факультет післядипломної освіти шляхом злиття факультету підвищення кваліфікації і спецфакультету. В 1999-2001 роках - успішно пройдені процедури ліцензування, акредитації та атестації факультету післядипломної освіти (ліцензовані обсяги перепідготовки - 350 осіб, підвищення кваліфікації та короткотермінового професійного навчання - 600 осіб). 29 серпня 2001 року рішенням Вченої Ради Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу факультет післядипломної освіти реформовано в Інститут післядипломної освіти (ІПО), який і досі є є одним із важливих структурних підрозділів університету, що забезпечує перепідготовку та підвищення кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів нафтогазової галузі України та регіону.

Протягом всього періоду існування в університеті ІПО почергово очолювали: канд. техн. наук, доц. М. І. Куровець, канд. техн. наук, проф. О. І. Акульшин, канд. техн. наук, доц. Л. Ф. Петряшин, канд. техн. наук, доц. В. П. Василечко, канд. техн. наук, доц. О. Г. Дзьоба.,  д-р екон. наук, проф. В. П. Петренко. З 2017 р. посаду директора інституту обіймає д-р екон. наук С. Я. Кісь.

За всі роки існування ІПО в його стінах другу вищу освіту здобули більше ніж шість тисяч осіб, а різноманітні програми з підвищення кваліфікації пройшли понад три тисячі слухачів. Сьогодні Інститут післядипломної освіти — навчально-методичний, навчально-організаційний і науково-дослідний підрозділ ІФНТУНГ, створений для практичного втілення концепції фахової перепідготовки і неперервного розвитку людських ресурсів галузі та регіону за всіма базовими спеціальностями університету. 

Колектив Інституту післядипломної освіти, усвідомлюючи важливість концепції неперервного інтелектуального розвитку людини впродовж життя, планує і впроваджує необхідні зміни в організацію навчального і дослідницького процесів. Він адаптує свою діяльність відповідно до вимог і потреб сучасного світу, сформульованих у липні 2008 р. в Брюсселі документом «Хартія європейських університетів з питань безперервної освіти», яким задекларована інтенсифікація участі європейських університетів у створенні «суспільства, обудованого на знаннях».

Українська