Геологорозвідувальний факультет (ГРФ), (сьогодні - Навчально-науковий інститут (ННІ) "Інститут природничих наук і туризму (ІПНТ)") був утворений наказом по Львівському політехнічному інституті № 154-б від 20 червня 1951 року, шляхом поділу нафтового факультету на три факультети: гірничопромисловий, нафтовий та геологорозвідувальний.
Першим деканом Геологорозвідувального факультету був професор, доктор фізико-математичних наук Мигаль Микола Костянтинович, відомий вчений у галузі геодезичних наук. Першим заступником декана ГРФ був доцент, кандидат геолого-мінералогічних наук Снарський Олександр Миколайович, пізніше професор, доктор геолого-мінералогічних наук, відомий вчений, який займався підвищенням нафтовіддачі пласта. До геологорозвідувального факультету було віднесено спеціальності: „Геологія та розвідка нафтових і газових родовищ”; „Геофізичні методи розвідки”; „Астрономія” та „Польові геодезичні роботи”. Наказом № 171-б від 12 липня 1951 року було визначено кафедри, які увійшли до складу факультету. Це наступні кафедри: „Геофізичних методів розвідки нафтових і газових родовищ”; „Геології та розвідки нафтових і газових родовищ”; „Геології, мінералогії та петрографії”; „Геодезії” та „Астрономії, картографії і вищої геодезії”.
З жовтня 1955 року заступником декана геологорозвідувального факультету призначено доцента кафедри „Геофізичні методи розвідки нафтових і газових родовищ”, кандидата технічних наук Тимошина Юрія Володимирович.
З червня 1957 року деканом ГРФ призначено доцента, кандидата технічних наук, Заводовського Олександра Васильовича, який був засновником кафедри інженерної геодезії та аерофотозйомки при Львівському політехнічному інституті, а заступником декана – доцента Омельченка Федора Івановича.
З 1959 року кафедри Геологорозвідувального факультету було передані факультету нафтової і газової промисловості, який у 1963 році був переведений у місто Івано-Франківськ, як філія Львівського політехнічного інституту. В цей час до складу факультету відійшли наступні кафедри: „Загальної геології, мінералогії та петрографії”, „Геофізичних методів пошуків і розвідки корисних копалин”, „Геології та розвідки нафтових і газових родовищ”, „Буріння нафтових і газових свердловин”, „Експлуатація нафтових і газових родовищ і машини та обладнання нафтових і газових промислів” та „Економіки і організації нафтової і газової промисловості”.
З 1 вересня 1964 року факультет нафтової і газової промисловості був розділений на два факультети: Геологорозвідувальний та Газонафтопромисловий у Івано-Франківській філії Львівського політехнічного інституту і кафедру „Загальної геології, мінералогії та петрографії” було поділено на дві кафедри „Загальної і історичної геології” та „Мінералогії і петрографії”. Кафедру „Геології та розвідки нафтових і газових родовищ” поділено на дві кафедри: „Газонафтопромислової геології” та „Геології та розвідки нафтових і газових родовищ”. До складу Геологорозвідувального факультету увійшли наступні кафедри: „Геології та розвідки нафтових і газових родовищ”, „Газонафтопромислової геології”, „Загальної і історичної геології”, „Мінералогії і петрографії”, „Економіки і організації нафтової і газової промисловості” та „Геофізичних методів пошуків та розвідки корисних копалин”.
З 1964 по 1967 рік факультет очолював доцент кафедри „Нафтогазопромислової геології та геофізики” Снарський Олександр Миколайович, а заступником декана був доцент кафедри „Газонафтогазопромислової геології”, кандидат геолого-мінералогічних наук Орлов Олександр Олександрович, після від’їзду його у закордонне відрядження виконуючим обов’язки заступника декана була доцент кафедри „Газонафтогазопромислової геології”, кандидат геолого-мінералогічних наук Іванова Галина Миколаївна.
З 1967 року, після утворення Івано-Франківського інституту нафти і газу до складу факультету входило 5 кафедр (Загальної геології, Мінералогії і петрографії, Геології та розвідки нафтових і газових родовищ, Газонафтопромислової геології та Геофізичних методів пошуків та розвідки корисних копалин) і Геологічний музей. У листопаді цього ж року кафедру „Геофізичних методів пошуків та розвідки корисних копалин” було поділено на дві кафедри „Геофізичних методів пошуків та розвідки корисних копалин”(яка пізніше була перейменована на кафедру Геофізичних методів пошуків в складі ГРФ) та „Геофізичних досліджень свердловин” (яка пізніше була перейменована на кафедру Промислової геофізики в складі ГРФ).
З 1967 по 1976 рік деканом факультету був доцент кафедри „Геофізичних методів пошуків та розвідки”, кандидат геолого-мінералогічних наук Панасенко Віктор Миколайович, а його заступником – доцент кафедри „Прикладної геодезії”, кандидат технічних наук (нині професор кафедри інженерної геодезії Інженерно-екологічного інституту) Пилипюк Роман Герасимович.
З 1976 по 1980 рік деканом ГРФ був доцент „Геофізичних методів пошуків та розвідки”, кандидат геолого-мінералогічних наук (в різні роки проректор з навчально-методичної роботи, завідувач кафедри „Польової нафтогазової геофізики”, нині – професор цієї ж кафедри) Степанюк Василь Петрович, а заступником декана – доцент кафедри „Загальної геології”, кандидат геолого-мінералогічних наук Волобуєва Галина Петрівна.
У 1980 році кафедри „Промислової геофізики” та „Газонафтопромислової геології” були об’єднані у кафедру „Промислової геології і геофізики”.
З 1980 по 1983 рік факультет очолював доцент кафедри „Прикладної геодезії”, кандидат технічних наук Василенко Георгій Тимофійович, а його заступником був доцент кафедри „Хімії”, кандидат хімічних наук (нині – завідувач кафедри „Хімії”) Романко Петро Дмитрович.
На початок 1980 року до складу факультету входили наступні кафедри: „Загальної геології, мінералогії і петрографії”, „Геології та розвідки нафтових і газових родовищ”, „Промислової геології і геофізики”, „Геофізичних методів пошуків”, „Прикладної геодезії” та „Загальної хімії”.
З 1983 по 1986 рік деканом був доцент „Геофізичних методів пошуків та розвідки”, кандидат геолого-мінералогічних наук Меньшиков Володимир Степанович, а заступником доцент кафедри „Геології та розвідки нафтових і газових родовищ”, кандидат геолого-мінералогічних наук Атаманюк Микола Іванович.
З 1986 по 1990 рік деканом факультету був доцент кафедри „Прикладної геодезії” Пилипюк Роман Герасимович, його заступником до 1988 року був Атаманюк Микола Іванович, а з 1988 по 1990 рік – доцент кафедри „Геофізичних досліджень свердловин”, кандидат геолого-мінералогічних наук (нині доцент цієї ж кафедри) Старостін Віктор Андрійович.
У 1987 році було створено кафедру „Геології, пошуків та розвідки нафтових і газових родовищ” шляхом об’єднання кафедр „Загальної геології, мінералогії і петрографії” та „Геології та розвідки нафтових і газових родовищ”, а у 1989 році кафедру „Геофізичних методів пошуків” перейменовано на „Польової нафтогазової геофізики”.
З 1991 по 1994 року деканом ГРФ був доцент кафедри „Прикладної геодезії”, кандидат технічних наук (нині – професор, доктор технічних наук, декан факультету землевпорядкування та кадастру Національного університету „Львівська політехніка”) Перович Лев Миколайович.
На кінець 1994 року до складу Геологорозвідувального факультету входили наступні кафедри: „Геології, пошуків та розвідки нафтових і газових родовищ”, „Польової нафтогазової геофізики”, „Геофізичних досліджень свердловин”, „Інженерної екології та загальної геології” та „Прикладної геодезії”. Пізніше загально геологічні дисципліни кафедри „Інженерної екології та загальної геології” були передані на кафедру „Геології, пошуків та розвідки нафтових і газових родовищ”, а кафедра „Інженерної екології та загальної геології” була перейменована у кафедру „Екології” та разом з кафедрою „Прикладної геодезії” була передана на утворений Інженерно-екологічний факультет.
З 1994 року деканом ГРФ призначено доцента кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ, кандидата геолого-мінералогічних наук (нині професора цієї ж кафедри) Чорного Михайла Івановича, а заступниками декана – з 1994 року був доцент кафедри геофізичних досліджень свердловин, кандидат геолого-мінералогічних наук Денисюк Ростислав Павлович, з 1998 року доцент кафедри геофізичних досліджень свердловин Дуліба Ждан Йосипович, а з 2000 року заступником декана призначено доцента кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ, кандидата геологічних наук Омельченка Валерія Григоровича.
На 01. вересня 2018 року до складу Інституту природничих наук і туризму входять сім кафедр: „Геології та розвідки нафтових і газових родовищ(ГРН)”, „Нафтогазової геофізики (НГГ)”, „Загальної, інженерної геології та гідрогеології (ЗІГГ)”, „Геотехногенної безпеки та геоінформатики (ГБГ)”, "Туризму (ТУ), Хімії (ХІМ) та "Екології (ЕКО)".
З 2002 року заступником декана призначено доцента кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ, кандидата геологічних наук Трубенка Олександра Миколайовича (який з 19.02.2015 року є заступником директора Інституту).
З 2004 року деканом обрано Омельченка Валерія Григоровича (який з 19.02.2015 року займає посаду директора Інституту).
19 лютого 2015 року у складі Геологорозвідувального факультету створено кафедру "Економічної геології", а сам факультет реорганізовано у ННІ "Інститут геології та геофізики".
27 серпня 2018 року інститут перейменовано на ННІ "Інститут природничих наук і туризму".
Сьогодні інститут здійснює підготовку за освітнім ступенем "бакалавр" за спеціальностями: “Науки про Землю”, "Екологія", "Туризм" - освітні програми "Туризм" та "Міжнародний готельно-туристичний бізнес", "Технології захисту навколишнього середовища" і за освітнім ступенем "магістр" очної та заочної (дистанційної) форм навчання за наступними освітніми програмами:
- Геологія нафти і газу;
- Геоінформатика;
- Інженерна геологія та гідрогеологія;
- Екологія;
- Туризм;
- Технології захисту навколишнього середовища;
- Геофізика:
- геофізичні методи пошуків та розвідки;
- геофізичні дослідження свердловин;
- геофізична апаратура і обладнання.
У інституті навчається понад 650 студентів та аспірантів, для яких створені наукові лабораторії, котрі обладнані сучасними апаратурними комплексами та приладами, в яких проводяться науково-дослідні роботи. До послуг студентів діють інститутський та кафедральні комп’ютерні класи. Навчальний процес забезпечують висококваліфікований професорсько-викладацький колектив, який складається з 10 професорів, 40 доцентів та 5 асистентів.