Багрій Сергій Михайлович,

e-mail: gbg2020@ukr.net 

Багрій Сергій Михайлович – доцент кафедри ГБГ. Предметом досліджень – є осідання земної поверхні, провально-просадкові явища і забруднення питного водоносного горизонту.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. уперше виконано оцінку можливості застосування геофізичних методів для здійснення моніторингу геологічного середовища для Калуш-Голинського родовища калійної солі на основі створених автором фізико-геологічних моделей та відповідних геофізичних аномалій, що відповідають зонам розвитку небезпечних геологічних процесів (осідання земної поверхні, карстоутворення, провали, забруднення підземних вод);
2. уперше сформовані класифікаційні характеристики аномалій ПІЕМПЗ у відповідності до розвитку деформаційних процесів у масивах гірських порід, спричинених наявністю підземних видобувних камер, і визначені критерії якісної інтерпретації даних польових вимірювань, що відповідають прогнозним оцінкам щодо розвитку осідань та провалів на поверхні землі;
3. удосконалено класифікацію геогустинних аномалій, підпорядкованих геологічній будові, наявності видобувних пустот та розвитку соляного карсту. Зазначену класифікацію використано при побудові інтерпретаційних моделей за даними режимних гравіметричних спостережень із відображенням зон розущільнення гірських порід і розвитку їх у часі;
4. дістала подальший розвиток методологія комплексної інтерпретації електроопорових та індукційних зондувань, яка полягає в ідентифікації спільних інтерпретаційних елементів (шарів розрізу) та узгодженні їх електричних опорів, що дозволило виконати побудову узагальненого геоелектричного розрізу для окремих шахтних полів із коригуванням фаціального складу літологічних різновидів та визначенням ступеня розмиву соляного дзеркала як передвісника провалів. Крім того, запропонована та розрахована для просторової імовірнісної оцінки розвитку карсту функція комплексного показника даних електрометричних методів;
5. дістав подальший розвиток метод оцінки мінералізації ґрунтових вод за результатами вимірів електричного опору, який полягає у встановленні кореляційних зв’язків між геофізичними характеристиками, притаманними водоносному горизонту, та мінералізацію ґрунтових вод, що в результаті дозволило за даними площинних геофізичних досліджень конкретизувати джерела та окреслити площу та ступінь засолення, встановити напрям руху фронту засолення та його швидкість для розв’язку кінцевої задачі – прогнозу засолення водоносного горизонту та річкового басейну