Універсальний солдат – ось якого працівника нині потребує ринок праці. До речі, не тільки український, але й світовий. Дослідники проблем зайнятості спостерігають цю тенденцію вже не перший рік. Роботодавцям потрібні фахівці зі знанням іноземних мов (бажано декількох), обізнані у сфері фінансів, маркетингу, ІТ… Варіанти різні, але суть одна: дедалі більше вакансій передбачають роботу на стику спеціальностей. Зайве, мабуть, говорити, що й платня у таких крос-функціональних фахівців значно вища середньостатистичної.
Відповіддю на такі виклики часу можна вважати групу слухачів курсів професійно-технічного навчання за спеціальністю «Електрогазозварник» Навчально-наукового центру професійної підготовки і практики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, яка щойно склала випускні іспити. Ось уже 15 років тут опановують новий фах не тільки студенти ІФНТУНГ, але й всі охочі здобути популярну професію. Не став винятком і цьогорічний осінній випуск. Хоча він виявився дуже особливим: серед слухачів – троє дівчат. Власне, в історії Центру такі випадки вже були. Але вперше його випускницями стали іноземні студентки.
Всі вони – з Нігерії й вивчають нафтогазову інженерію та технології в ІФНТУНГ, але вирішили, що професія зварювальника вдало доповнить їхній основний фах. Що стимулювало до такого сміливого рішення й надихало на навчання, розповідає Іфунаня Егбежіогу Вівіан:
-Вибрала свій фах у 17 років, будучи старшокласницею, адже в моїй країні є багато нафти, й нафтогазова інженерія - це хороша робота з високою платнею. Так, вона чоловіча, але мені подобається. Тут навіть не йдеться про те, чи вона легша, чи важча за традиційно «жіночу». Це те, що я люблю робити і що мене захоплює, тому для мене ця праця не складна.
Вівіан виросла в сім’ї, де, крім неї, єдиної дівчинки, було ще четверо братів. Може, тому і вдалося уникнути стереотипної «зашореності»: бачу мету – не бачу перешкод. А мета, ні багато, ні мало – працювати на офшорній буровій платформі. Каже, саме там їй дуже стане в пригоді додаткова спеціальність електрогазозварювальника. Дівчина впевнена, що зуміє знайти себе в улюбленій справі, бо на кону – професійне майбутнє, фінансовий добробут, а відтак – незалежність.
Такої ж думки і її подруги. Кабовей Бенедикта Ебіере також свого часу проігнорувала упередження щодо «чоловічих спеціальностей». І знайшла підтримку в сім’ї саме від батька:
-Мене взагалі цікавили інженерні спеціальності. Обрала нафтогазову інженерію (а тепер – ще й зварювання). Тато порадив зробити кращий вибір – навчатися за кордоном, а саме – в Україні. Тут уже вчилися мої друзі й розповідали про своє навчання. Тож і я вирішила приїхати сюди. Стати інженером у нафтогазовій галузі – було моєю мрією, а тепер вона справджується.
Сказати, що дівчата – молодці, то не сказати нічого. Вони працюють дуже наполегливо і з вдячністю до родин, які покладають на них великі надії: Вабосо Ліса Чінаемерем також завдячує батькові великою підтримкою:
-Ідея обрати спеціальність «Нафтогазова інженерія» походила саме від нього. Чи складна вона для мене? Та ні. Але складно було опановувати мову на такому рівні, щоб навчатися, складно жити так далеко від своєї сім’ї. Дуже скучаю за батьками, за рідними.
Це зараз молоді нігерійки вже мають українських друзів, адаптувалися до нового життя, однак за кожним їхнім здобутком – велика праця над собою. Керівник Навчально-наукового центру професійної підготовки і практики ІФНТУНГ Анатолій Георгійович Панчук каже:
-У них – чудові результати! Дівчата приходили на заняття першими в йшли останніми. І так день у день півтора місяці. Дійсно, коли вирішили опановувати електрогазозварювання, вони зробили неординарний крок. Але зараз таке життя: воно змушує змінювати традиційне ставлення до «не жіночих» професій. Якщо жіноча – низькооплачувана, то чому не піти в чоловічу, яка оплачується втричі більше?
Що ж, статистика – річ невблаганна. І вона свідчить: зварювальники на світовому ринку праці – в числі «топових» професій. Навіть зараз, в період пандемії, коли багатьом спеціалістам доводиться замислюватись над затребуваністю професії.
Для студенток ІФНТУНГ вона стане додатковим квитком у професійне майбутнє. Впевнені, що зуміють вибудувати його так, як запланували, і радять своїм одноліткам не боятися мріяти. Вівіан Егбежіогу впевнена:
-За свою мрію треба боротися всіма способами, робити все, що у ваших силах із натхненням. Нехай навіть це «чоловіча» робота, але якщо я в ній зацікавлена, то робитиму максимум, аби реалізуватися професійно. Все можливо, якщо ви цього прагнете!