Вибух нафтогазової платформи «Deepwater Horizon» у Мексиканській затоці на родовищі Макондо поблизу штату Луїзіана, який трапився у квітні 2010 р., призвів до однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства й завдав потужного удару по екосистемі, внаслідок розливу нафти. Загинуло понад десятеро осіб, а 5% площі затоки вкрилося смертоносною нафтовою плямою. Десятки тисяч метрів квадратних отрути забрали життя близько семи тисяч тварин. А причиною цієї масштабної трагедії став, передусім, людський фактор – неправильні дії персоналу.
На запобігання таким випадкам спрямована міжнародна сертифікація спеціалістів, які виконують бурові роботи на суходолі та в морських глибинах. Щоб її отримати, не обов’язково їхати за кордон – можна звернутися до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Його Тренажерний буровий центр нині володіє унікальною навчальною базою, яка не має аналогів в Україні. Саме тут фахівці британської фірми «Drilling Systems» встановили тренажер-імітатор DRILL SIM – 5000, а згодом Центр отримав акредитацію й став членом міжнародної організації IWCF (Міжнародного форуму з контролою за свердловинами) й регулярно проходить відповідні аудити. Відтак, нині має право видавати фахівцям, які пройшли підготовку на його базі, сертифікати міжнародного зразка ІІ, ІІІ та IVрівня (відповідно базовий, бурильника та 
супервайзера) за напрямком «Контроль стану свердловини. Управління свердловиною під час флюїдопроявів».
Слухачі проходять в Центрі теоретичну й практичну підготовку із запобігання екстремальним випадкам і складають іспити, за результатами яких і отримують міжнародний сертифікат, що відкриває їм широку дорогу до роботи не тільки у вітчизняних, але й закордонних нафтогазовидобувних компаніях. Інакше кажучи, йдеться про обов’язкові вимоги до фахівців, які планують будувати кар’єру в цій галузі.
Таке підвищення кваліфікації Центр забезпечує ось уже 16 років, але ситуація, в якій працює нині – надзвичайна: карантин у зв’язку з пандемією COVID-19, змусив освітні заклади перейти в режим онлайн-роботи. Не став винятком і Тренажерний буровий центр. На початку травня він єдиний в Україні отримав акредитацію віртуального класу від IWCF, й цього тижня нова група його слухачів розпочала дистанційне навчання на платформі Zoom. Робота закипіла, бо «викладач на відстані» не означає «викладач поблажливий». Робота з ним триває віч-на-віч, слухачі виконують домашні завдання, беруть участь у дискусіях, обговореннях, консультуються з усіх складних питань із тренерами – керівником ТБЦ Василем Івановичем Колісником та інструктором Юрієм Романовичем Мосорою.
До речі, вони – єдині в Україні діючі експерти-інструктори IWCF.
З огляду на пандемію, зараз всі кандидати на сертифікацію дистанційно опановують теоретичний матеріал навчального курсу, а через три місяці, коли послаблення карантинного режиму дасть таку можливість, приїдуть в ТБЦ особисто, щоб продемонструвати свої практичні навички й скласти іспит. Звісно, зараз неможливо спрогнозувати подальший перебіг подій, але, в разі потреби, фахівці Центру готові продовжити практику дистанційного навчання.
Умови карантину, безумовно, стали серйозним викликом для освітян, але й дали поштовх до пошуку шляхів оптимізації праці, нових технічних рішень. Вони суттєво змінюють формат не лише студентського навчання, але й підвищення кваліфікації фахівців різних галузей. В нафтогазовій – воно має особливе значення, адже йдеться про безпеку й запобігання катастрофам, які можуть мати наслідки не менші за втрати від пандемії.
