До такої думки схиляється в інтерв’ю для університетської рубрики #навчаю_дистанційно #ІФНТУНГ #карантин #сиджу_вдома асистент кафедри документознавства та інформаційної діяльності Інституту гуманітарної підготовки та державного управління Оксана Василівна Лаба.
Командна робота та командний дух в будь-якій сфері діяльності та в дистанційному навчанні, зокрема, це – великий бонус для досягнення успіху, а для подолання кризової ситуації, в якій через пандемію, спричинену COVID-19, опинилась й сфера освіти, це – рятівне коло. Сьогодні, оглядаючись на досвід, здобутий іноді методом спроб та помилок, кожен викладач розуміє, наскільки швидко можна оговтатись в нових умовах викладання та наскільки важливою є підтримка та порада колективу.
«Звісно, якщо колектив – команда, - вважає Оксана Василівна. - Організацію дистанційної роботи неодноразово обговорювали усім колективом кафедри документознавства та інформаційної діяльності на онлайнових методичних семінарах та засіданнях кафедри. Іноді радилися з цього приводу навіть у тісних робочих групах, ділились досвідом. Загалом, викладачам нашої кафедри вдалося не лише проводити заняття онлайн, а й дистанційно залучити студентів до інших цікавих видів роботи. Тож спершу я озвучу наші спільні кафедральні напрацювання та лайфхаки:
- доц. Романишин Юлія Любомирівна запропонувала використовувати шаблон для письмових дистанційних відповідей студентів, що дає змогу хоч якось структурувати й уніфікувати подання інформації студентами;
доц. кафедри Вінтонів Христина Михайлівна побувала на онлайн-вечірці зі студентами-документознавцями 4-го курсу з нагоди останнього дзвоника. Студентам вдалося пограти цікаві ігри та вікторину онлайн, переглянути фотографії та поспівати, і навіть дотриматися дрес-коду!- доц. кафедри Опар Наталія Василівна зуміла зробити дистанційне колективне фото у вишиванках зі своєю кураторською групою;
- а доц. Ганцюк Тетяна Дмитрівна доповнила викладання дисципліни «Міжкультурні комунікації» тематичним онлайн курсом на платформі Coursera «International and Cross-Cultural Negotiation», про що учасники отримали відповідні сертифікати.
Я намагалась теж оптимізувати навчальний процес – адаптувати завдання до дистанційного навчання. Зокрема, не використовувати ті завдання, що дозволяють просте відтворення матеріалу, натомість застосовувати реконструктивно-варіативні, евристичні та творчі завдання (порівняйте, заповніть порівняльну таблицю, зобразіть схематично тощо)».
Цікавим виявився для Оксани Василівни досвід роботи зі студентами 4-го курсу спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», які вивчали 
дисципліну «Інформаційне забезпечення проектів». Зважаючи на специфіку курсу – нелекційний курс, що передбачає лабораторні роботи в поєднанні з самостійною роботою студента, детальний перелік завдань для самостійної роботи був розроблений заздалегідь: «Це навіть спростило трохи перехід на дистанційну форму навчання. Для опрацювання теоретичного матеріалу надсилала студентам презентації, посилання на онлайн джерела, єдино доступні в час карантину. Далі – обговорення матеріалу зі студентами онлайн (для цього обрали платформу Zoom на прохання студентів) з наступним поясненням щодо виконання лабораторних робіт, скріншерінг для демонстрування ключових моментів виконання лабораторної роботи».
Як показують матеріали нашої рубрики, викладачі поодинці чи спільними зусиллями успішно складають випробування з педагогічної майстерності, креативності та цифрової обізнаності. А от як студенти? Чи були вони готові до таких радикальних змін?
- «Здебільшого з опрацюванням теоретичного матеріалу у дистанційній формі у студентів не виникало труднощів, а от з лабораторними роботами певні були: для виконання лабораторних робіт студентам необхідне програмне забезпечення Microsoft Project, яке є платним. Як вихід, намагались встановити зі студентами безкоштовну демо-версію, однак вона працює недовго. Проте відсоток студентів, у яких виникали труднощі з установкою програмного забезпечення, невеликий. Думаю, студенти-документознавці непогано підготовлені до сучасних викликів суспільства щодо застосування інформаційно-комунікаційних технологій та прикладного програмного забезпечення. Зрештою, стан справ ще раз підтвердив: хто має бажання щось зробити, завжди знайде засоби; хто не має – знайде для цього причини».
Полеміка довкола дистанційного навчання не вщухає упродовж всього карантину. І якщо поставити на терези дифірамби та жорстку критику, то переважить швидше за все остання.
- «Як на мене, переваги таки є. Про банальні, як то матеріали, доступні для студентів у будь-який час, не кажу. Та й це не завжди перевага. Іноді вичитає щось студент посеред ночі і присилає роботу)) Я, звичайно, тішуся кожним виконаним завданням, але в мене робота ризикувала перетворитися на цілодобову! Для себе особисто перевагу бачу в тому, що не затрачаю час на дорогу (хто хоч раз їхав вранці з мікрорайону Пасічна, зрозуміє мій біль). А ще домашня атмосфера додає студентам впевненості, навіть розкутості, що у помірній кількості є, на мій погляд, позитивним явищем і допомагає у створенні дружньої довірливої атмосфери між студентами та викладачем».
А як щодо недоліків і труднощів?
- «Їх теж трохи назбиралось. Коли виходили на онлайн зв’язок зі студентами вперше, відчувалося напруження, при чому і в мене, і в студентів. І, не зважаючи на всі зусилля, онлайн зв'язок не дав мені змоги побачити фідбек від студентів щодо їхнього сприйняття матеріалу, як це можна розгледіти в аудиторії. Крім того, завдання довелося адаптувати до дистанційної форми навчання в режимі «негайно». З різними студентами доводилося використовувати різні технології та платформи. Для повноцінної організації дистанційного навчання недостатньо було лише платформи для його проведення, доводилося використовувати месенджери для організування тематичних груп для швидкого реагування на питання студентів, електронну пошту – для здачі робіт студентами. Це, звичайно, плутанина. А ще відсутність розмежування між контактами робочими й приватними».
У сухому підсумку можна сказати, що колектив кафедри документознавства та інформаційної діяльності гідно відповів на виклики навчального процесу в умовах карантину?
- «Так, і навіть готовий ділитись своїм колективно-кафедральним досвідом: лише дистанційна форма навчання не може на сьогоднішньому етапі замінити живого спілкування між викладачем та студентами. Однак, у багатьох випадках дистанційна платформа могла б слугувати зручним доповненням до традиційного навчання у контексті застосування інформаційно-комп’ютерних технологій у навчальному процесі».
А як дистанційно навчаєте ви? Діліться думками та лайфхаками у нашій рубриці #навчаю_дистанційно #ІФНТУНГ #карантин #сиджу_вдома.
