Час сплив надзвичайно швидко. Якихось три місяці тому поріг Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу переступили люди, з яких багато хто вже й не думав сідати за парту. Давно дорослі. За плечима – навчання й робота за найрізноманітнішими спеціальностями. А у багатьох позаду ще й війна. Одна на всіх. Пройшли її самі. Складно пережили родини. І тепер – разом входять у новий етап свого життя. Мирний.
Ці люди – учасники АТО (ООС), звільнені в запас кадрові військовослужбовці, члени їхніх сімей. Саме вони опинилися у фокусі уваги міжнародного проекту «Україна – Норвегія», що фінансується Королівством Норвегія й має на меті підготовку підприємців із їхнього середовища – тих, хто завтра забезпечуватиме сталий розвиток України. Курси, які вони відвідують в рамках реалізації проекту, часом стають справжньою перепусткою у мрію. Адже отримані знання допомагають змінити фах, започаткувати власну справу, реалізувати найсміливіші плани.
Під патронатом Міжнародного фонду соціальної адаптації та NORD-університету, ІФНТУНГ запропонував слухачам безкоштовний навчальний курс «Підприємництво та лідерство». Викладачі університету разом із колегами з інших партнерських закладів вищої освіти, а також з Норвегії ознайомили їх з основами підприємництва, менеджменту підприємницької діяльності та фінансового менеджменту, маркетингу, бухгалтерський обліку, управлінськими та юридичними аспектами власної справи, розглядали питання енергоефективності й енергоощадності, стратегії сталого розвитку, допомагали вдосконалити знання з англійської й навіть скласти карту кар’єрного розвитку. Були й онлайн-заняття, й зустрічі з представниками бізнес-спільноти області – її ІТ, готельно-ресторанного, банківського, туристичного сектору; з державними реєстраторами; з віце-президентом Торгово-промислової палати… Годі перелічити всіх, хто впродовж кількох місяців щедро ділився зі слухачами курсів секретами успішного бізнесу.
Графік був щільний. Та й вимоги дуже високі. Передусім – до самих викладачів. Координатор проекту, проректор з науково-педагогічної роботи ІФНТУНГ Максим Карпаш, особливо підкреслює постійний зворотній зв’язок зі слухачами. Якщо якийсь викладач не відповідає їхнім очікуванням, йому доводиться вдосконалювати свою роботу або прощатися з проектом. Жорстко? Так. Але Максим Олегович пояснює:
-Але в нас і слухачі жорсткі, й мова – про нашу репутацію. Власне, цей випуск відрізняється від усіх попередніх тим, що ми вперше відчули плоди цієї репутації, яку напрацьовували кілька років поспіль. У середовищі ветеранів ми вже відомі, й до нас приходять за рекомендаціями, бо знають, що тут – належний рівень роботи з ветеранами та членами їхніх родин.
Цього разу організатори проекту врочисто вручали сертифікати найбільшій кількості курсантів – 36. Випускники отримали відеопривітання від Надзвичайного й Повноважного Посла Норвегії в Україні Уле Тер’є Хорпестада, який побажав їм успіхів у цивільному житті; й особисті – від президента Міжнародного фонду соціальної адаптації Володимира Рубцова. Рушійною силою норвезько-українського доброчинного проекту, який допоміг адаптуватися до цивільного життя тисячам військових, Володимир Сергійович вважає світоглядну позицію, яку сповідують норвеги:
-Перші слова норвезького славня «Ми любимо цю країну!» - і з цього починається все. Вони люблять кожен її камінь, кожен її фіорд, люблять її – сувору й складну для життя, захоплюються нею. А ще кажуть: "Ми знаходимося на вершині піраміди добробуту – ми найбільш благополучна країна у світі. Але під нами – менш благополучні народи, в тому числі наші друзі й історичні брати (до них вони зараховують й Україну, з якою мають глибокий історичний зв’язок). І якщо ми раптом перестанемо підтримувати країни, які цього потребують, піраміда завалиться, й ми опинимося біля її підніжжя. Тоді пропаде весь наш добробут і велич". Тому дуже значні кошти вони скеровують на доброчинну допомогу.
Її адресатами стають і наші земляки, котрим завдячуємо можливістю говорити про будь-які плани на майбутнє й будь-яке навчання, та й, зрештою, взагалі жити – ветерани АТО (ООС), не менш віддані своїй Батьківщині, ніж норвеги. Заступник міського голови м.Івано-Франківська Олександр Левицький, який завітав на випускні урочистості, зауважив:
-Нічого не буде цінним - ні знання, ні досвід, ні особистий потенціал, який людина щоразу збільшує, без можливості його реалізувати. А реалізуватися можна тільки коли у твоїй рідній домівці, країні – мир і спокій. Це неможливо без жертв тисяч люядей, які захищали її, які додають їй перспектив і позитиву. Саме тому цінним свідченням відповідальності суспільства є такі ініціативи, як реалізовані в Національному технічному університеті нафти і газу спільно з іноземними партнерами. Дякую організаторам, натхненникам цього проекту від імені всієї громади міста.
Слова подяки звучали й від усіх випускників курсу «Підприємництво та лідерство», який відкрив їм нове бачення своїх перспектив. Серед них – Світлана Карпова, чоловік якої, полковник Олег Карпов, брав участь у цьому проекті раніше. Пішла його слідами, й тепер теж отримує українсько-норвезький освітній сертифікат. За фахом – лікар, ось уже 20 років рятує життя немовлят у реанімаційному відділенні, але давно думає про можливості розширити допомогу батькам своїх маленьких пацієнтів. Зерниною, з якого зможе виростити свою мрію, вважає знання, набуті в стінах ІФНТУНГ:
-Велика подяка Королівству Норвегія, Міжнародному фонду соціальної адаптації, проекту «Україна – Норвегія», всім задіяним організаторам цієї справи! За знання, за той досвід, який знадобиться нам у майбутньому. Це також була мотивація до створення власних проектів.Це було усвідомлення, що можна вчитися, опановувати іноземну мову, змінювати фах, незалежно від того, який в тебе соціальний статус, скільки тобі років, чоловік ти чи жінка; що досконалості немає меж. Я пишаюся тим, що живу в Україні!
