Дистанційне навчання, яке винайшли ще в минулому столітті, і не для того, щоб реагувати на кризові ситуації, сьогодні таки допомагає протистояти викликам в освіті будь-якого рівня в умовах цього довгого-предовгого COVID-ного карантину. Однак, цей спосіб передачі та здобування знань має і своїх апологетів, і критиків. І кожна група намагається довести свою правоту, кидаючи схвальні аргументи за чи вбивчі – проти. Тож відділ інформації та зв’язків з громадськістю започаткував ще одну «карантинну» рубрику:
#навчаю_дистанційно #ІФНТУНГ #карантин #сиджу_вдома, щоб почути думку адміністрації, викладачів, студентів про дистанційні умови навчання. А ще це – майданчик, щоб ділитись досвідом, підтримувати один одного, підказувати, як працювати, як навчати якісно, як креативити.
Оскільки карантин – не канікули, тож студенти не відпочивають, вони навчаються. Саме для цього у ЗВО запровадили систему дистанційного навчання, яка для Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу виявилась далеко не новинкою. Але одна справа, коли дистанційне навчання є складовою навчального процесу, інша – коли це повномасштабне навчання.
Сьогодні про переваги та недоліки дистанційного навчання з власного досвіду говоримо з доц. кафедри фінансів Інституту економіки і менеджменту Олександрою Михайлівною Ромашко, яка вводить своїх студентів у царину грошово-кредитних систем зарубіжних країн світу й навчає практичним тонкощам соціального страхування та аналізу банківської діяльності:
«Спочатку про наболіле. Мені доводиться використовувати для дистанційного навчання кілька платформ. Навіть для просунутих користувачів інтернету це нелегко. Тут дається взнаки відсутність підготовки педагогічних кадрів до застосування у навчанні студентів телекомунікаційних мереж та інформаційних технологій – довелось швидко і самостійно освоювати classroom.google, Мооdle та Skype. Крім того, існують проблеми з низькою пропускною спроможністю електронної мережі для проведення навчальних телеконференцій (безкоштовний доступ до використання Zoom – лише 40 хвилин, Skype має обмеження для дзвінка – 50 осіб)».
Технічні труднощі це, мабуть, лише вершина айсберга в дистанційному навчанні. Адже суть будь-якого навчання в отриманні знань та навичок. Як їх донести до студента, і не просто донести, а щоб був результат?
«Так, це теж є великою проблемою «дистанційки». По-перше, неможливо сформувати повне уявлення про те, чи студенти засвоюють матеріал, оскільки неможливо простежити за тим, чи студент самостійно писав роботи; по-друге, недостатній контроль над засвоєнням студентами одержуваних знань, оскільки неможливо провести об’єктивне усне опитування; по-третє, відбувається «теоретизація» навчання, бо досить проблемно якісно організувати дистанційне навчання за фаховими дисциплінами, на яких передбачена велика кількість кейсів (пояснення розв’язку задач, пояснення методики методів аналізу)».
То чи варто нам тоді очікувати якості знань? Чи не нагадуватиме нам тоді це навчання переписку між викладачем і студентом або перегляд навчального фільму з попкорном перед монітором?
«Тут все залежить великою мірою від студента (якщо він обдумано обрав свій фах) і компетентності, вміння та креативності викладача. Я використовую на онлайн-лекціях презентації, щоб візуалізувати матеріал. Презентації до практичних занять, що демонструють розв’язування задач передбачають поетапне зображення алгоритму розв’язування задачі, демонстрацію структурно логічних зв’язків категорій і розрахунків.
Щоб уникнути формалізації оцінювання знань студентів лише за допомогою тестів, для них пропоную написання коротких есе (до 5000 знаків, з обов’язковим викладенням власної думки) чи захист презентацій (до 10 слайдів), як альтернативу усних відповідей, які проводились під час традиційних аудиторних занять».
Попри критичне ставлення до дистанційного навчання, викладачка готова ділитись напрацьованими лайфхаками:
- Добре працюють лекції у вигляді «перевернутих занять», тобто, я студентам наперед для ознайомлення відправляла на пошту теоретичну частину лекції, а на онлайн-лекції зупинялася лише на певних особливостях того чи іншого питання, практичних прикладах та відповідала на запитання.
- Для формування завдань з розв’язуванням задач добре працює створення завдання для КОЖНОГО студента в формі GoogleTab, яке він виконавши повинен прикріпити на платформі Google Classroom. Це одночасно формує у студента навички роботи віддаленого фінансового планування та бюджетування, дистанційної роботи в команді, які використовуються провідними підприємствами, міжнародними корпораціями, що масштабують та розширюють діяльність в Україні та за її межами.
- Доброю можливістю освоєння студентами курсів теоретичного спрямування є написання коротких есе за запропонованими викладачем темами згідно з визначеними вимогами: максимальний обсяг = 5000 символів, виклад матеріалу повинен бути стислий, лаконічний, містити чітке викладення ВАШОЇ думки щодо досліджуваної проблеми.
Звісно, щоб оцінити всі переваги і недоліки дистанційного навчання, слід самому проробити колосальну роботу, набити собі ґудзи, експериментувати, щоб потім, як Олександра Михайлівна з чистою совістю підсумувати:
«Я не належу ні до ярих прихильників, ні до безапеляційних критиків дистанційного навчання. Але мій досвід роботи показує, що така форма надання освітніх послуг може бути використана як допоміжна до очної форми, оскільки немає достатнього зворотного зв’язку зі студентами, відсутній емоційний контакт, у фаховій сфері немає можливості розглядати кейси. І головне – ніщо не замінить живого спілкування між викладачем і студентом».
