Кінця добігає 2019/2020 навчальний рік, другий семестр якого через тривалий карантин ознаменувало вимушене дистанційне навчання. І добре, що його не довелось вигадувати. Воно вже було, але перебувало у стані незатребуваності в масштабах країни.
«Але зараз ситуація змінилась, - говорить доц. кафедри інформаційно-телекомунікаційних технологій та систем та в.о. начальника відділу забезпечення якості освіти Сергій Вікторович Зікратий. – Оговтавшись після першого шоку, слід було налагодити цей процес. Основними проблемами були скоріше організаційні, оскільки на дистанційну освіту треба було перейти раптово, і відповідно - перелаштувати весь навчальний процес (організувати зв’язок із студентами, надати доступ до навчальних матеріалів, вибрати платформу). Я, особисто, для лекційних занять обрав платформу Google Meet, оскільки в мене є корпоративна пошта університету, і ця платформа доступна в корпоративному пакеті. Zoom відхилив одразу через неможливість в безкоштовній версії проводити заняття триваліші за 45 хвилин, адже я читаю лекції та проводжу лабораторні з дисциплін «Основи ВЕБ технологій» та «Платформи Інтернету речей». Крім того, через платформу Google Meet лекційні заняття записуються і надсилаються студентам».
Сергій Вікторович оцінює можливості дистанційного навчання як викладач і як експерт з якості освіти. З викладацької точки зору, щоб якісно підготувати дистанційний урок, витрачаєш більше часу, ніж для звичайного: «На лекції я використовую підготовлені слайди, заготовки коду, який пояснюю та запускаю в браузері або на платформі Node JS, а також використовую консоль браузера для написання коротких фрагментів коду.
Лабораторні роботи, пов’язані з написанням коду, тому студенти це роблять самостійно, але для оперативного спілкування з кожною навчальною групою створено окремий чат в Телеграмі, де можна поставити запитання, дати оголошення і т.п.
Виконані роботи студенти захищають також через платформу Google Meet, кожен по черзі розшарює свій екран, запускає написаний код, а потім пояснює його. З 
окремих лабораторних робіт по JavaScript студентам надаю окремі файли для самостійної перевірки свого коду. Якщо програма проходить автоматичну перевірку, студенти надсилають програму мені на код рев’ю».
Тож для якісного дистанційного навчання викладачам додалось роботи. Доводиться робити можливе та неможливе, щоб навчити студентів. Та чи оцінюють це спудеї?
«Що ж, слід відмітити, що не всі студенти були готові до переходу на дистанційне навчання. Така форма навчання вимагає від студента вміння самостійно керувати своїм часом, правильно планувати завдання, а основне – знаходити мотивацію для навчання. Активність студентів повністю залежить від їхньої зацікавленості. Наприклад, дисципліна «Основи ВЕБ технологій» дозволяє отримати практичні навики з ВЕБ розробки, створення лендінгів чи сайтів. Тому в окремих групах активність студентів складає майже 100%, а в інших – 50%».
А як проходить оцінка знань?
«Тут все просто: теоретичні знання перевіряю через кафедральну тестову системи dtester, а лабораторні роботи – через відеозв’язок».
Які Ви бачите переваги та недоліки дистанційного навчання?
До переваг дистанційного навчання можна було б віднести можливість вільного планування часу за видами занять, доступ до навчальних матеріалів в будь-який час. Воно економить час на добирання до університету. Дистанційне навчання також підвищує вимоги до якості методичних матеріалів, оскільки те, що раніше можна було донести при очному спілкування, треба перевести в електронний документ.
Серед головних недоліків: треба самому заставляти себе вчитися, контролювати свій час, також в певній мірі втрачаються соціальні навивки (вміння спілкування в колективі, поведінка).
Важко проводити навчання з дисциплін, які вимагають використання технічного забезпечення, доступу до об’єктів і т.п. І крім того, якісне дистанційне навчання – це не лише вправи для самоопрацювання, а в першу чергу, якісний контент і зворотній зв’язок.
Які можливості дистанційного навчання слід використовувати й надалі?
«Вважаю, що в майбутньому треба продовжувати розвивати університетську платформу Moodle, щоб там були доступні всі курси, а всіх студентів при поступлення автоматично в ній реєструвати. Це було б непоганою підтримкою навіть для очного навчання, така собі платформа, де студенти могли б комунікувати з викладачами. І хоча на даний час для спілкування із студентами я обрав Telegram та Viber, але, як показала практика, це привело до того, що список контактів в месенджерах швидко зростає, зростає потік повідомлень, в яких стає важко орієнтуватися. Крім того, це змішує особисте і роботу. Тому з наступного навчального року планую перенести свої курси на платформу Moodle центру дистанційного навчання.
Загалом, можна сказати, що викладачі університету зуміли швидко перейти на інший формат викладання. Сесія, звісно покаже, наскільки якісно навчились наші студенти. Але викладачі, працюючи в нових умовах, вишукуючи нові рішення та підходи, підвищуючи свою кваліфікацію та комп’ютерну грамотність, її однозначно вже склали. Кризові ситуації завжди показують, чого варта людина. Професорсько-викладацький склад ІФНТУНГ показав, що здатний зробити все можливе і неможливе.
