Володимир Омелян: «Маємо довести самі собі, що Україна - це Європа»

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян відвідав Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу й зустрівся з його студентами. Візит  відбувся в Міжнародний день польоту людини в космос, коли світ  відзначає здобутки тих, хто зробив крок у безмір всесвіту й наважився здійснити те, що раніше вважалося неймовірним. Дуже символічно, з огляду на те, що спілкування міністра з молоддю переросло в серйозну розмову про мрії і сміливість їх втілювати, про перешкоди на цьому шляху й мужність їх долати, всупереч усталеній думці, що це неможливо…

Нагодою неформального спілкування з керівником чи не найпроблемнішої колись галузі, яка сьогодні змінюється просто на очах, скористалися вихованці різних інститутів університету. Адже в недалекому майбутньому вони обиратимуть своє перше місце роботи й стануть висококваліфікованими фахівцями – інженерами, управлінцями, ІТ-спеціалістами… Що їх чекатиме на ринку праці? Які плани щодо розвитку інфраструктури країни у міністерства? Яке місце в цих планах належить юнакам і дівчатам, котрі сьогодні – ще за студентською лавою?

І хоч ринок не передбачає тепличні умови для працівників, а є зоною жорсткої конкуренції, де гарантій на перспективу годі шукати, для представників технічних спеціальностей - добрі новини:

-Якщо ви знаєте, як працювати, вас розриватимуть компанії на частини, переманюючи до себе, - сказав Володимир Омелян. - Це відбувається вже сьогодні, коли якісних фахівців у будь-яких галузях переманюють кращими умовами, вищими зарплатами. Тому гарно вчіться - і я впевнений на 200% , що ви будете запитані.

Ситуація останніми роками суттєво змінюється й пан Омелян абсолютно впевнено стверджує: повернути українських інтелектуалів на Батьківщину цілком реально. Набувши на Заході цінного досвіду, вони в рази збільшили свої шанси на успіх в Україні:

-Коли я спілкувався в Каліфорнії з працівниками американських компаній -українцями (а таких там багато), то  питав їх про плани на майбутнє. 90% казали, що збираються повернутись додому, бо в США, мовляв, геніїв багато, а вони, набувши нові знання, маючи розуміння, як працювати, усвідомлюють, що в Україні протягом року стануть топовими фахівцями.

Володимир Володимирович взагалі зауважив цікаву тенденцію: українці воліють виїжджати за кордон на роботи, які зрештою зводять нанівець їхню кваліфікацію. Натомість до нас приїжджають… іноземці, особливо молоді фахівці, які роздивилися, що тут можна добре заробляти. Нехай це дещо менше європейських зарплат, проте й видатки на побут незрівнянно менші. От і виходить у них цікава арифметика. Особливо це стосується ІТ-спеціалістів.  До слова, саме в ІТ сфері нам є чим похвалитися:

-Дуже пишаюся українцями, - каже пан Омелян, - бо в нас раптом ніби нізвідки в останні сім років зявився величезний ІТ -кластер, просто армія ІТ- інженерів - майже 200 тисяч. Це переважно молоді хлопці й дівчата, які створюють чудовий  soft, інколи навіть hard і експортують його на Захід. Дуже багато американських компаній мають тут офіси, бо розуміють, що в Україні - люди з чудовою головою, хорошими знаннями і, в принципі, це дешевше, ніж набирати працівників в Німеччині, США.

Ми хочемо щоб ринок ІТ-послуг, який так стрімко розвивається, не був спрямований суто на аутсорсинг, лише на іноземні компанії, а щоб ми могли створювати  продукт з високою доданою вартістю в Україні й продавати його вже як готовий продукт. Завжди кажу, що один iPhone чи смартфон коштує дорожче, аніж тонна зерна чи тонна сталі. Така сучасна кон’юнктура. Відтак найвищу вартість на ринку праці зараз мають людські мізки, світла голова. А це у нас є. Як українці вміють винаходити в будь-якій сфері, не вміє винаходити жодна нація. І нам важливо, щоб українські генії, українські вчені, молодь розвивали країну тут. Тому завдання влади - створити всі умови для цього й в першу чергу - зберегти державу.

Ми забезпечуємо вам вибір, щоб ви могли бути не тільки в полі або шахті, але даємо опції різних варіантів - авіації, дорожньої галузі, морської, залізничної, ІТ-сфери, цифрової інфраструктури.

Як це відбувається, пояснив на прикладі будівництва доріг. Стан українських доріг - притча во язицех і головний біль усіх - і водіїв, і пішоходів. Проблема сягнула таких масштабів, що ігнорувати її було просто неможливо:

-Факт у тому, що впродовж 20 років дорожню галузь знищили, тому що ніколи не фінансували. Відтак дороги в Україні зникли, - пояснює міністр. - Зараз ми створили Дорожній фонд. Це була системна річ, яка поміняла повністю всю галузь – приватні компанії почали купувати техніку, наймати людей і раптом виявилось, що людей немає. Вони почали шукати українців по всьому світі, повертаючи їх назад нормальною зарплатою. До речі, зарплата в дорожній галузі щороку зростає на 30%. Якщо вона починалась із середньої стартової для робітників 5 – 7 тис. грн., то зараз становить близько 20 тис. грн. Якщо ви – кваліфікований інженер, проектант, то ваша зарплата вже 40 – 50 тис. грн. І вас будуть переманювати одна компанія в іншої. Тому що в 2016 році було 3 компанії. Зараз їх близько 40. А обсяг роботи по Україні величезний. За три роки зроблено вдвічі більше, ніж за попередні 10. Коли піднімаємо кошториси траси Одеса-Київ, Київ - Чоп (7 - 10-річної давності), бачимо там вартість 1 км тогочасних доріг вдвічі (!) дорожчу, аніж зараз. Тобто сьогодні ми будуємо вдвічі дешевше, хоча все виросло в ціні, починаючи від зарплат і закінчуючи сировиною. Думаю, що тоді просто брехали і крали - така була філософія.

А нині? По всій Україні за минулий рік збудовано 3800 км. Галузь росте дуже швидко. Ми за три останні роки створили понад 1000 робочих місць в Україні: охоче інвестують не тільки іноземці, але й вітчизняний бізнес. Однак, щоб зробити якісну транспортну магістраль, потрібна не лише якісна техніка, якісна сировина, а в першу чергу - голова, яка правильно спроектує  дорогу, враховуючи і специфіку ґрунтів, і логістику, й тільки після того розпочнеться її фізичне будівництво. Сподіваюсь, це буде один із тих напрямів, куди ви захочете прийти і прийдете, - звернувся міністр до студентів.

Саме цією темою вони зацікавились чи не найбільше. Окрім запитань до пана Омеляна, прозвучали й пропозиції щодо впровадження в практику конкретних технологій. Учасників зустрічі порадувала новина, що з цього року розпочато будівництво бетонних доріг:

- Дуже важко до цього йшли, - зізнається міністр. - Був шалений опір «Укравтодору» - тут зрозуміли, що це - пряма загроза їхній «імперії ямкового ремонту». Адже такі дороги матимуть гарантію від 28 років, але насправді повинні простояти років 50 і більше. У 2020-му на Прикарпатті починаємо будівництво бетонної дороги Івано-Франківськ  - Стрий. Вона була збудована ще за цісаря, в 1860 р. Через  100 років, у 1960 р. її відремонтували - й на тому край.

Стосовно задумів, які студенти хотіли би втілити в життя, Володимир Омелян відповів, що цілком до них відкритий - постійно листується на ці теми у Facebook:

- Якщо у вас є ідея, ми готові надати вам майданчик у міністерстві. Якщо необхідні якісь ресурси, постараємося їх знайти. Але ви персонально повинні цю ідею довести самі до кінця. Не просто пропонувати: «Давайте полетимо на Марс!». Давайте, я готовий і полечу з вами, але за ракету відповідаєте ви.

Модератором зустрічі виступив ректор ІФНТУНГ, проф. Євстахій Крижанівський - академік НАН України. Тож не обійшлося без обговорення наукового прориву - сенсаційного проекту Ілона Маска  «Hyperloop», а також сміливих планів щодо його втілення в Україні. Як слушно зауважив Євстахій Іванович, без світлих голів молоді тут неможливо обійтися, й студенти ІФНТУНГ, єдиного в Україні закладу вищої освіти, що готує фахівців трубопровідного транспорту, могли би долучитися до його вітчизняної розробки своїми науковими працями, дипломними проектами. Володимир Омелян поділився своїми міркуваннями стосовно перспектив української версії цього проекту і пояснив, чому вважає ідею цілком реалістичною:

- Йдеться про новий вид транспорту, що являє собою трубу, в якій атмосферний тиск близький до вакууму, й де зі швидкістью 1200 км на годину рухається капсула або з пасажирами, або з вантажем. Зараз проект «Hyperloop» не є державним. Це ініціатива приватних компаній, наукових інститутів, які намагатимуться створити якісний продукт. Але коли це вдасться, Україна вмить перескочить до числа найбільш технологічно розвинутий націй. Це моя мета. Бо я не хочу, щоб ми їздили за кордон і захоплювалися: «Боже, як гарно!». Хочу щоб гарно було у нас.

 А у нас - компанія «Інтерпайп», один зі світових лідерів у виробництві труб; ВО «Південмаш» і КБ «Південне» - світові лідери в космічних технологіях (а капсула, що рухається зі швидкістю 1200 км за годину у вакуумі, - це космічні технології й матеріали, які використовуються в космосі). Ми залучили Каховський завод електрозварювального устаткування, який ділить 50% на 50% світовий ринок електрозварювальних апаратів ще з однією відомою компанією (тобто їх є тільки дві).  І ще 5 - 7 компаній, які ми теж залучили до проекту. Наприклад, «Firefly», де виробляють на найбільшому в Європі 3D принтері двигуни для американських ракет і експортують їх в США. Вони всі учасники проекту. Ми не знаємо, коли, але точно це зробимо. Більше того: вже маємо підтримку Єврокомісії - нам готові надати кошти на наукові дослідження. Запрошую й ваших студентів  до цього проекту.

Не дивно, що відпускали Володимира Омеляна неохоче, адже йшлося і про сміливі плани, які мають змінити обличчя країни, і про повсякдень уживані технології - про розбудову й трансформацію «Укрзалізниці», про впровадження системи електронних квитків, про цьогорічний запуск 5G в Україні (одній із 10 країн світу, де застосовується ця технологія) на тестовому майданчику, про ринок транспортних послуг… Однієї зустрічі на все, очевидно, бракувало. На завершення пан Омелян, зауваживши декількох найцікавіших і найактивніших співрозмовників, попросив зголоситися тих, хто хотів би пройти практику в Міністерстві інфраструктури України, а ректор ІФНТУНГ, проф. Євстахій Крижанівський пообіцяв допомогти з урегулюванням усіх формальностей.

-Нам потрібні фахівці, які хочуть змін і знають, як працювати, - підкреслив Володимир Омелян. - Маємо довести самі собі, що Україна - це Європа. Закликаю всіх вірити в Україну,  бути активними, створювали високу якість української продукції. І коли ви будете мати ту професію, яку любите, то обов’язково досягнете високих результатів.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове: http://nung.edu.ua/

Українська