Шевченковим словом, народною піснею, пензлем талановитих художників прославлена українська хустка, сьогодні, у ХХІ ст., поступово повертається із тривалого забуття. На неї звертають увагу модельєри, фотомитці, вона визначає індивідуальний стиль відомих українок.
І не дивно, адже це – не тільки жіноча краса. Вона – часточка її душі. Весь життєвий шлях українки був із нею пов’язаний. Новонароджене маля, загорнуте в яскраву хустину, вже отримувало додатковий захист від зла. Хустка, подарована коханому, ставала для нього оберегом і знаком серйозних стосунків – така собі протилежність «гарбузу». Обрядом зав’язування хустки ознаменовувався перехід дівчини до нового стану заміжньої жінки. Хустка також була її обов’язковим супутником на шляху в засвіти…
Але минав час, забувались і свідомо нищились народні традиції, зневажались християнські настанови. Вміння виплітати коси, а тим більше – пишно вив’язувати на голові хустки, стало мистецтвом небагатьох. Проте залишились люди, які, попри все, не втратили відчуття зв’язку поколінь і прагнуть відновити його через такі елементи національної самоідентифікації, як, приміром, українська хустка.
Звісно, не кожна з нас може похвалитися старовинною наміткою чи хусткою у своєму гардеробі. Тим більше прабабусиною, вручну вишитою. Такі нині – хіба що в музеях. Але кожна може дібрати собі до смаку сучасну хустку й навчитися її правильно зав’язувати.
Популяризатори цього мистецтва щедро викладають свої відео в соцмережі, як Наталя Заполідіс, уроки якої надихають багатьох.
Власне, йдеться про відновлення частинки втраченої культурної спадщини. І цей той рідкісний випадок, коли її дійсно можна повернути до життя. Саме зараз таку спробу роблять організатори всеукраїнського флеш-мобу «Зроби фото з хусткою», що має стати кроком до закріплення в нашому календарі нової знаменної дати – Всесвітнього дня української хустки, який планується відзначати 7 грудня. Долучилися до нього і в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, де працівниці Науково-технічної бібліотеки за участю викладачів та студентів провели «хусткову фотосесію». Ініціативу НТБ підтримала проректор з науково-педагогічноїроботи ІФНТУНГ Ліліана Тарасівна Гораль – хустка нині зацвіла і на її плечах. Подивіться самі – хіба не квітник?
Ця подія змусила сьогодні багатьох жінок пошкодувати, що досі не придбали собі хустки або давно забули її на далекій полиці шафи. Декого – заохотила поцікавитися способами її зав’язування. Серед зимової холодної безбарвності вона – як купальський вінок на голові. Тож хочете нев’янучого цвітіння краси? Зав’яжіть собі хустку!
