Сьогоднішній день, День Героїв Небесної Сотні, – це вшанування тих подій в історії сучасної України, які назавжди змінили життя багатьох українців, об’єднавши їх в єдиній, соборній і незалежній Україні.
Церемонія вшанування пам`яті Героїв Небесної Сотні розпочалась сьогодні і в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу покладанням квітів до біля пам’ятного знаку полеглим студентам університету. Присутні на віче – адміністрація університету, студенти, курсанти кафедри військової підготовки, викладачі, працівники з сумом в очах і серці вшанували хвилиною мовчання Героїв Небесної Сотні й загиблих учасників АТО, серед яких наші молоді студенти – Тарас Зозуля та Андрій Прошак.
До присутніх звернулись ректор університету, академік НАН України Євстахій Крижанівський та проректор з науково-педагогічної роботи, учасник АТО Сергій Куровець. У своїх переконаннях вони єдині: «Студентство – завжди було рушійною силою пробудження свідомості нації! Вони прагнули змін і готові були вийти й боротись за ці зміни, за свободу і незалежність своє держави. Щоб наша Батьківщина й надалі залишалась територією гідності і свободи, наш обов’язок сьогодні – стати гідними громадянами України! І спільними зусиллями ми повинні будувати велику, вільну, незалежну країну, про яку ми мріємо і за яку боремось!
Також, до шостої річниці подій, які змінили Україну, Центр культури та дозвілля студентів ІФНТУНГ організував перегляд фільму «Кіборги», події якого і всі персонажі засновані на реальних людях. Переповнена Актова зала ІФНТУНГ це – найкраще свідчення того, що Майдан звільнив людей від байдужості та спонукав співпереживати всіх за долю країни, крок за кроком будувати громадянське суспільство, пробудив також гідність, яка є запорукою свободи людини та громадянина.
А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду сотник — молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній, сивий-сивий…
І рани їхні вже їм не болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла.
Людмила Максимлюк
