Історія кафедри

Додаткова інформація: 

Кафедра екології почала працювати 1 вересня 1996 року як випускна кафедра для підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів зі спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» на базі кафедри інженерної екології та загальної геології, яка існувала як випускна з 1 липня 1993 року. До того була загальногеологічною й у різний час мала різні назви: кафедра теоретичних основ геології; загальної геології, мінералогії й петрографії. В Інституті нафти і газу функціонувала від початку його заснування, тобто з вересня 1963 року, коли її перевели до Івано-Франківська з Львівського політехнічного інституту, де була організована ще в 1945 році як кафедра загальної геології, мінералогії, історичної й регіональної геології.

Кафедра екології укомплектована висококваліфікованими фахівцями-екологами, гідролагами, кліматологами, біологами, геологами. Всього – 17 чоловік. Із них 4 професори, доктора наук; 8 доцентів, кандидатів наук; асистенти, аспіранти, докторанти.

Очолює кафедру доктор технічних наук, професор Ярослав Олегович Адаменко.

При кафедрі є аспірантура й докторантура зі спеціальності «Техногенна безпека». Крім того, професор кафедри екології Олег Максимович Адаменко започаткував Наукову Школу раціонального використання і захисту природи.

Випускники кафедри екології інженери-екологи визначають сучасну екологічну ситуацію на нафтогазопромисловому, геологорозвідувальному, енергетичному, будівельному, транспортному, хімічному, машино- й приладобудівному, лісо- й сільськогосподарському або іншому виробничому підприємстві, промисловому вузлі, в місті, районі, області, регіоні, державі шляхом аналізу всіх природних компонентів; оцінюють вплив народногосподарських об'єктів на навколишнє середовище (ОВНС); ведуть пошуки джерел забруднення ґрунту, води, повітря й інших компонентів природного середовища та пропонують засоби їх знешкодження; визначають розміри плати підприємств за забруднення довкілля і використання природних ресурсів; організовують системи екологічного моніторингу й екологічної безпеки на підприємствах і територіях; беруть участь в екологічних обґрунтуваннях й експертизах проектів будівництва об'єктів у різних галузях народного господарства й експертизах нових техніки, технології й матеріалів; здійснюють екологічний контроль транспорту; оцінюють екологічний ефект діяльності підприємств; контроль екологічної ситуації в населених пунктах і територіально-адміністративних підрозділах.

Бакалаври, спеціалісти й магістри-екологи з охорони навколишнього середовища можуть обіймати посади управлінського персоналу в різних галузях народного господарства, в контрольних органах й управліннях системи Міністерства охорони навколишнього природного середовища і природних ресурсів України, в державних адміністраціях різних рівнів, у наукових і навчальних закладах:

  • інженера-еколога, провідного спеціаліста або заступника головного інженера з екології виробничого . підприємства, об'єднання, концерну;
  • інспектора з охорони природи й інші посади в державних управліннях Міністерства охорони навколишнього природного середовища і природних ресурсів України в областях, районах і містах;
  • завідувача відділів (секторів) екології в обласних, районних і міських державних адміністраціях;
  • інженера й наукового співробітника в науково-дослідницьких і виробничих лабораторіях чи галузевих науково-дослідних проектних інститутах;
  • викладача екології, охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування в загальноосвітніх школах, технічних училищах, ліцеях, гімназіях, коледжах, технікумах, вищих навчальних закладах;
  • референта, консультанта з екології в різних установах і фірмах, що продають і купують нові техніку, технології, матеріали.
Українська