Карпаш Максим Олегович

Українська
Посада: 
Вчене звання: 
Науковий ступінь: 

Народився 25 вересня 1982 р. в м. Івано-Франківськ. Після завершення навчання в Івано-Франківському фізико-технічному ліцеї, в 1999 р. вступив до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

У 2004 р. з відзнакою закінчив магістратуру за спеціальністю «Прилади та системи неруйнівного контролю». Цього ж року став аспірантом Національного університету «Львівська політехніка» за спеціальністю «Прилади і методи контролю та визначення складу речовин». У 2006 р. успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Розроблення методу та засобу визначення фізико-механічних характеристик матеріалу металоконструкцій довготривалої експлуатації».

Із 2006 р. працював старшим науковим співробітником НДІ нафтогазових технологій і, за сумісництвом, — доцентом, професором кафедри технічної діагностики і моніторингу університету.

У 2008 p. М. О. Карпашу присвоєно вчене звання доцента. У 2009 р. призначений директором НДІ нафтогазової енергетики і екології.

У 2013 р. захистив докторську дисертацію на тему «Розвиток методів, засобів і технологій багатопараметрового контролю технічного стану магістральних трубопроводів». У 2014 р. Максиму Олеговичу присвоєно вчене звання професора. З 2017 року – проректор з науково-педагогічної роботи.

У творчому доробку проф. М. О. Карпаша — майже 250 публікацій, зокрема в наукометричних виданнях, 15 та 18 авторських свідоцтв і патентів, серед яких є і закордонні, п'ять монографій, шість навчальних підручників, понад 20 нормативних документів.

Напрями наукових досліджень: контроль фізико-механічних характеристик матеріалів металоконструкцій, використання алгоритмів штучних нейронних мереж у неруйнівному контролі.

Науково-педагогічна діяльність Максима Олеговича спрямована на реалізацію і впровадження стратегії сталого розвитку України.

В університеті з ініціативи М. О. Карпаша створено низку інноваційних структур, таких як: Національний контактний пункт Рамкової програми ЄС з досліджень «Горизонт 2020», Наукове містечко «Нова енергія», Науково-навчальний центр МОН України «Енергоефективні технології в системах видобування та транспортування нафти і газу».

Максим Олегович є керівником і виконавцем низки міжнародних проектів транскордонної співпраці в науковій та освітній сферах: проект ЄС TEMPUS, Рамкова програма ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», «QASERD», «INOGATE» тощо.

Лауреат премії Кабінету Міністрів України (2011), лауреат премії Президента України для молодих вчених (2015), стипендіат Верховної Ради України (2015), нагороджений грантом Президента України для підтримки наукових досліджень (2009, 2015).