Чи зможемо пити воду з Дністра?

Руйнівна повінь, що пронеслася цього року Західною Україною, залишила по собі чималі збитки і – вже вкотре! – продемонструвала людям наслідки їхнього хижацького ставлення до природи. Масова вирубка лісів, споживацьке ставлення до природних ресурсів, руйнування русел річок… Список проблем може бути дуже довгим. Але розв’язків – значно менше.загал

Саме найбільші екологічні негаразди привернули увагу учасників онлайн-засідання Басейнової ради Дністра, яка ось уже другий рік діє в межах району басейну річки на території Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та Одеської областей.

На засіданні під головуванням очільника ради, професора, першого проректора  Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олега Мандрика було розглянуто Стратегічну програму дій на 2021 – 2035 рр., представлену експертом проєкту Глобального екологічного фонду (ГЕФ) Олексієм Ярошевичем (комісія зі стійкого використання й охорони басейну ріки Дністер). Спирається вона, на, так би мовити, історію хвороби Дністра, як її влучно назвав доповідач. А недуг у найбільшої водної артерії Західної України багато – це й забруднення органічними, поживними, небезпечними речовинами, пластиком та іншими побутовими відходами, це гідроморфологічні зміни, проблеми пов’язані зі змінами клімату, паводки й затоплення, посухи та дефіцит води… І багато бід є результатом діяльності людини. На тому, що підлягає виправленню, й зосереджуються розробники програми. Передусім, мова – про зменшення рівня забрудненості води, покращення систем очищення стічних вод, демонтаж нефункціонуючих гребель, які створюють додаткові екологічні навантаження.

ярошевич ярошевич ярошевич ярошевич ярошевич

Й велике значення для ефективної діяльності басейнової ради має діагностичний моніторинг, який у басейні Дністра здійснює надпотужна Лабораторія моніторингу вод Західного регіону, результати роботи якої представили начальник лабораторії Марія Засідко й начальник Дністровського басейнового управління водних ресурсів Роман Михайлюк. Державне агентство водних ресурсів планує створити в Україні чотири такі лабораторії. Та, що діє в басейні Дністра, – предмет особливої гордості. Адже тут зібрався високопрофесійний колектив, який проходив навчання в Австрії та Польщі, й тут сконцентровано спеціальне сучасне обладнання, яке уможливлює аналіз проб води за широким спектром важливих показників. Забезпечують, зокрема, й аналіз проб у кризових і надзвичайних ситуаціях.

Ті результати, що їх оприлюдними на засіданні, змушують серйозно задуматись над екологічними перспективами регіону. Судіть самі: в 37 пунктах моніторингу було виявлено «добрий хімічний склад» поверхневих вод, а у 17 – «недосягнення доброго» (такою термінологією послуговуються фахівці). Найзабрудненішими в басейні Дністра названо річки Саджава (м.Долина), Бігош (с.Шершенці), Молокиш (с.Лабушне). В Саджаві знайдено 17 забруднюючих речовин, в річці Бігош – 18, Молокиш – 14. Це значні цифри. До речі, серед шкідливих «чужинців» у структурі річкової води опинився й… дуст (ДДТ), який раніше використовувався в сільському господарстві. Давно вже заборонений, він, проте, має тривалий період розпаду. Те, що знаходять зараз, – його залишки. От вам і привіт з минулого. Такими є довготривалі наслідки для природи нерозважливого господарювання людини.

Засідко Засідко Засідко Засідко Засідко Засідко Засідко

Але є й хороші новини: найчистіші – річка Бистриця Надвірнянська (біля с.Березівка) й Лімниця (заказник місцевого значення), хоча й тут окремі чужорідні речовини присутні. В непоганому стані річка Свіча поблизу с.Княжолука.

На жаль, потужності лабораторії не дають можливості  дослідити кожен потік, річку й річечку в регіоні. Але перші кроки зроблено. У приватних осіб також є можливість звернутися до лабораторії по допомогу. Марія Засідко розповіла про чудову нагоду для громадян замовити дослідження в тих пунктах, які, на їхню думку, є критичними. Тільки замовлення послуг лабораторії приурочується до Дня води. Тож беріть інформацію на озброєння.

До слова, об’єктивна оцінка стану поверхневих вод передбачає порівняння наявних показників з еталонними. Тобто з ідеалом, якого зараз годі знайти. Але науковці не здаються й виряджають експедиції для пошуку непорушених ділянок у басейні Дністра або визначають еталон іншими способами. Саме про специфіку встановлення референційних умов учасникам засідання розповів член-кореспондент Національної академії наук України, директор Інституту гідробіології НАНУ Сергій Афанасьєв. Питання дуже важливе, оскільки йдеться про співвідносність сучасних  показників досліджень тим, які спостерігаються за відсутності антропогенного впливу. І ці значення мають суттєві відмінності в конкретних місцинах. Адже водні артерії проходять руслами різної геологічної структури, та й живність у них різна: в горах – форель, а ближче до моря – сазан, рибець і навіть осетрові. Тож копітка праця з визначення референційних умов передбачає їхнє встановлення окремо для певних регіонів.

Афанасьєв Афанасьєв Афанасьєв Афанасьєв

Втім, шукати непорушені ділянки річок науковцям, мабуть, буде дедалі важче, якщо господарювання триватиме так, як розповіла учасникам засідання доцент кафедри конструктивної географії і картографії Львівського національного університету ім. І.Франка Ольга Пилипович. Вона представила результати польових досліджень у басейні Дністра та їх аналітичної обробки. Вони виявили проблему, яка тут загострюється ось уже 25 років. Йдеться про забір гравію з русла Дністра та інших річок басейну:

- Що в такому разі відбувається з річкою? Змінюється форма русла, понижується рівень ґрунтових вод, виникає чимало інших проблем. Візьмімо річку Яблунька, яка в околицях Старого Самбора впадає в Дністер. Відповідно до Водного кодексу України, існує заборона на видобуток гравію з малих водотоків. Попри цей Закон, відбуваються шалені несанкціоновані забори гравію. Через руслові деформації руйнуються дороги, будинки, культові споруди, навіть залізничне полотно.

Прогноз, що буде з Яблунькою в майбутньому: інтенсивне врізання русла річки. Зараз відбувається ерозія до 10 см на рік. Через це вже ставили габіони, щоб зменшити руйнування. Але річка всі габіони знесла, й це не зупинило вертикального врізання. Надзвичайно гостра проблема. Не враховуються перспективи зміни річок при наданні дозволів на видобуток гравію. Це має страшні наслідки в період паводків. Впливають і вирубки лісу.

Про інші антропогенні впливи на поверхневі води Дністровського басейну розповіли – Мирослав Мальований, зав.кафедри «Екологія та збалансоване природокористування» Національного університету «Львівська політехніка», й Василь Грубінко, завідувач кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка.

Мальовваний Мальований Грубінко Грубінко

Перспективи розв’язання розглянутих проблем, звісно, залежать від органів виконавчої влади, до яких безпосередньо звертається Басейнова рада Дністра, однак, як повідомив учасників засідання її голова Олег Мандрик, результати наразі такі:

-На Звернення до Прем’єр-міністра України щодо розробки Цільової програми запобігання надзвичайним ситуаціям повеневого походження в Карпатському регіоні відповіді не отримали. На Звернення до Прем’єр-міністра України щодо фінансування протипаводкових заходів – ці суми не перевищили 5%, тож про їх ефективність не можемо говорити в найближчому майбутньому. На Звернення до комітету ВР України з питань бюджету про внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині відновлення нормативів розподілу коштів екологічного податку (20% - державний бюджет, 55% - обласний фонд, 25% - місцевий фонд) отримали відповідь Міністерства фінансів, що такі зміни призведуть до розбалансування бюджетів та можуть спричинити втрату доходів загального фонду Державного бюджету. Будемо знову звертатися й доводити, що так не трапиться.

Втім, повідомив Олег Миколайович і хороші новини:

-Після паводку, що трапився на Прикарпатті 2020 р., за дорученням голови Івано-Франківської ОДА, на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу  був проведений науково-практичний семінар із запобігання повеням та паводкам у Карпатському регіоні. Однією з ухвал було створення на базі університету Центру прогнозування та попередження техногенно-гідроекологічної небезпеки Прикарпаття. Рішенням вченої ради ІФНТУНГ на його базі створено такий центр, партнерами якого стали Дністровське басейнове управління водних ресурсів, Басейнова рада Дністра, Обласне управління надзвичайних ситуацій, департамент екології Івано-ФранківськоїОДА, Центр обробки спецінформації Хмельницької області в с.Дунаївці та науковці університетів м. Рівного, м. Львова, м. Києва.

Голова також попросив всіх учасників Ради активно долучатися до діяльності Центру, що розширить можливості розв’язання означених проблем.

А їх у фокусі уваги Басейнової ради Дністра – чимало. Чого лиш варта критична ситуація на колишніх очисних спорудах м.Сороки (Республіка Молдова), що знаходяться біля с.Цекинівка Ямпільського району, про яку повідомив учасникам зустрічі директор Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Микола Ткачук.

Кутонова Кутонова Кутонова Кутонова Кутонова Кутонова

Про те, що робиться молдавсько-українською комісією зі співпраці в басейні Дністра, розповіла регіональна координаторка проекту ГЕФ Тамара Кутонова (Транскордонний діагностичний діагноз був опублікований на сайті Дністровської комісії). Вона також торкнулась проблеми управління хвостосховищами, які, за її словами, завжди дають про себе знати. Питання тільки в одному – коли саме станеться аварія. Запобігти біді можна людськими ресурсами, фінансовими засобами й політичною волею. В напрямку їх консолідації і вбачає перспективу.

Наразі учасники засідання сформулювали ті запити, з якими збираються звертатися до органів виконавчої влади й визначили дороговкази своєї подальшої роботи. Мета її одна: щоб, як сказав на завершення зустрічі Олег Мандрик, «наступного року, п”ючи воду з Дністра, ми всі були здоровими».

 

Українська