Рецепт вдалого пікніка

Як вам здається, що потрібно для вдалого пікніка? Скажете: сонячний день, красивий природний ландшафт і смачний шашлик? А от і не обов’язково! Виявляється, навіть у центрі міста й в дощову погоду його можна влаштувати якнайкраще. Записуйте рецепт, чи то пак формулу цікавого дозвілля, від Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу: веселе й дружне товариство + сміливі ідеї + креативний підхід = «Науковий пікнік».

Уже не перший рік цей захід відбувається в рамках Дня міста й збирає прикарпатських науковців, студентів, школярів, які планують своє подальше навчання в закладах вищої освіти, та їхніх батьків. Але цієї неділі ІФНТУНГ вперше було представлено так яскраво, як ніколи раніше.

Локація університету виявилась найпопулярнішою серед відвідувачів пікніка. Воно й не дивно: тут і добрі чарівники з наукового містечка «Нова енергія» демонструють дивовижні фізичні експерименти; й кожен охочий може сфотографуватися у фотозоні  Інституту економіки та менеджменту й уявити себе кращим менеджером; і є чудова нагода на власні очі побачити різноманітні моделі технічних пристроїв, виготовлені руками вихованців кафедри інформаційно-телекомунікаційних технологій та систем Інституту інформаційних технологій; а ще – LED-куб, творіння студентів Інституту архітектури, будівництва та енергетики; його викладачі тут же демонструють тахеометр і розповідають, як влаштований квадрокоптер, у розробці якого брали участь науковці кафедри геодезії та землеустрою… Ось вам і ланцюжок: від дитячого зацікавлення ефектними хіміко-фізичними фокусами – й до навчання в технічному ЗВО та подальшої наукової кар’єри.

Власне, допомогти малечі й підліткам ступити на стежку такого життєвого вибору, й мають на меті працівники «Нової енергії». Арт-директор містечка Сергій Максим’юк розповідає: 

-Стараємося пояснити дітям усе, що пов’язано з наукою й сучасними технологіями, з допомогою видовищних експонатів, у форматі шоу - це їм дуже цікаво й так вони краще усвідомлюють суть фізичних процесів. Намагаємося підвести їх до потреби запитувати: що? як? чому?.. Ось коли вони починають шукати відповіді на свої питання, тоді й починається наука. До речі, й старші люди почуваються дітьми, захоплено спостерігаючи ці експерименти й розбираючи причини явищ.

Відвідувачі пікніку були в захваті від магічного перетворення троянди: варто було опустити живу квітку в рідкий азот, як вона набула дивовижних властивостей. Коли юна глядачка шоу вдарила нею хлопчика, немовби чарівною паличкою, троянда… розсипалася на друзки – достоту кришталь. А як вам фокус зі спаленням купюри, просоченої розчином солі? Горить ясним вогнем, проте не згорає. Не менше сюрпризів - від представленого на пікніку 3D-принтера: виявилося, він може не тільки створювати об’ємні моделі, але й вирізати щось із дерева, випалювати картини, а якщо до нього під’єднати - тільки уявіть! - баночку з «Нутеллою», він… друкуватиме шоколадом.

До речі, саме на 3D-принтері було надруковано верстат-качалку, яку на пікніку репрезентував глядачам її автор - студент групи ЕТСм-18-1 Григорій Стахів. Його прізвище - на моделі, яка абсолютно точно скопійована зі справжньої в пропорції 1:20. Суть розробки - схема керування, схована під верстатом. Вона дає можливість не тільки дистанційно управляти ввімкненням й вимкненням качалки через bluetooth або сайт. Мова про цілковитий дистанційний контроль видобутку нафти, ідею якого винахідник реалізував з допомогою свого наукового керівника, доцента кафедри електроенергетики, електротехніки та електромеханіки Інституту архітектури, будівництва та енергетики Олега Соломчака:

- Задум полягає в тому, щоб гойдалка не просто безперервно качала нафту, але й оцінювала, скільки її видобувається в даний момент, скільки споживається електричної енергії. Тоді автоматично будується графік, за яким можна порівняти ефективність її використання. В майбутньому втручання людини у цей процес зовсім буде непотрібне: верстат увімкнувся, покачав, зафіксував зменшення  кількості нафти, вимкнувся, почекав певний проміжок часу й знову увімкнувся. Так можна отримати оптимальні показники між споживанням електричної енергії й видобутком нафти. Незабаром на панелі буде встановлено ще  багато перемикачів, які симулюватимуть різні аварійні ситуації - сухохід, обрив фази й т.ін. Система на все реагуватиме й відправлятиме повідомлення на сайт. Це дуже корисно для компанії, яка обслуговує верстат: одразу видно, які аварійні ситуації траплялися, скільки було видобуто нафти за певний період, а відтак - наскільки ефективне його використання.

У світі такі рішення існують, але вони дуже дорогі. Подібні  автоматичні системи встановлюють переважно на верстати-гойдалки в Арабських Еміратах. А ми маємо на меті максимально здешевити цю технологію, щоб можна було застосувати її на наших українських верстатах і ефективно використовувати електроенергію. Адже, окрім обсягів видобутку нафти, система ще й аналізує гойдалку за енергетичними показниками: мало мастила в редукторі чи зносились підшипники - навантаження зростає, а отже - збільшується споживання електроенергії. Цю систему можна застосовувати не тільки на верстатах-гойдалках, але й підкоригувати під інший енергетичний комплекс, використовувати на інших підприємствах.

Винахід Григорія Стахіва - це не тільки цікавий експонат для школярів, які зачаровано роздивляються мініатюрну нафтовидобувну качалку, але й приклад здійснення мрії, що родом з дитинства. Адже в ІФНТУНГ його привело захоплення електротехнікою й радіотехнікою. Як це буває з багатьма хлопцями - розбирав і збирав різні електроприлади, радіо. Хобі визначило подальший вибір життєвого шляху - ІФНТУНГ, найкращий університет Прикарпаття. З декількох спеціальностей, на які подавав документи, зрештою обрав одну - «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» - й не пошкодував ні разу:

-Попервах не знав точно, чи хочу займатись програмуванням, чи енергетикою.  Але тепер можу сказати: коли обізнаний  тільки в програмуванні, але не знаєш об’єкт, тобі буде складно.  Але якщо знаєш об’єкт і його проблеми, то можеш самостійно вивчити програмування й використовувати його в подальшій роботі у своїй сфері. Власне, так і роблю. Але зараз мені вже й 3D- друк подобається. Його разом із програмуванням поєдную зі знаннями в електроенергетиці. Результат - перед вами.

Подібні історії - і в друзів Григорія, які свого часу також обрали ІФНТУНГ, з огляду на свої технічні вподобання в шкільні роки. На «Науковому пікніку» вони демонстрували власноруч створені моделі різних оригінальних пристроїв, які можуть дуже полегшити побут сучасної людини. От, приміром, інфрачервоний передавач даних, що дистанційно керує увімкненням світлодіодів, представлений студентом групи АКСм-18-1 Романом Голендером. На перший погляд, красива забавка, схожа миготінням вогників на новорічну гірлянду. Але насправді - дуже практична річ, адже пультом  ми керуємо різною технікою: в усякому разі телевізором - щодня.

Його одногрупник Юрій Середюк демонструє роботу ультразвукового дальноміра: спрямований на мене, він одразу виводить на рідкокристалічний екран показники відстані, на якій знаходжуся: реакція миттєва - ось я за метр, півметра, 30 см від приладу. Думаєте, іграшка? А ось і ні. Разом із датчиком бар’єру прилад дуже корисний автомобілістам, оскільки запобігає зіткненням. Для Юрія робота над ним - як пригода. З нетерпінням чекає, коли студенти кафедри інформаційно-телекомунікаційних технологій та систем працюватимуть над створенням автоматизованої машини на радіоуправлінні й руки-маніпулятора. Попереду багато проектів!

Ті, що вихованці ІФНТУНГ репрезентували відвідувачам «Наукового пікніка», цікаві й окремо, й об’єднані разом, бо цілком очевидно, що можуть стати основою для системи управління так званою «розумною домівкою». Асистент кафедри інформаційно-телекомунікаційних технологій та систем Андрій Ольховський, звертає увагу на роботи ще одного вихованця кафедри Ігоря Мороза. Це, зокрема, прилад для дослідження освітленості. Досить сказати хоча б те, що подібні датчики використовуються в газових котлах і забезпечують контроль за горінням пальників. А ще він надав для демонстрації свою метеостанцію: крихітка не тільки вимірює температуру, але й тиск і вологість повітря та виводить всі ці показники на рідкокристалічний дисплей. Андрій Олегович розповідає:

-Такі готові модулі продаються з чималою націнкою. Вони можуть бути й простіші, й більш складні. Керування ними дистанційне, як от регулювання температури в помешканні. Скажімо, ви взимку повертаєтесь додому й заздалегідь, на відстані,  включаєте собі опалення. Приїдете - в оселі вже буде тепло. Всі ці технології дійсно можуть бути фрагментами «розумного будинку». А «дрібнички», з яких він складається, забезпечать енергоощадність.

Загалом усі наукові пошуки вихованців ІФНТУНГ спрямовані на те, щоб зробити наш побут максимально комфортним, а виробничі технології - високоефективними. Вони тільки-но починають свій професійний шлях, але не мають сумнівів: попереду - успіх, заснований на міцних знаннях і блискучій фаховій підготовці. Саме завдяки їм випускників ІФНТУНГ радо приймають на роботу не тільки провідні компанії нафтогазового профілю, але й інших галузей економіки. Це - майбутнє української промисловості, яка відчуває гостру потребу в таких спеціалістах. І цілком можливо, що невдовзі до їх числа долучаться ті, хто прийшов на «Науковий пікнік» просто як глядач, але зрозумів перспективу технічної освіти у відомому університеті міжнародного рівня.

     

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове: http://nung.edu.ua/

Українська