04 Історія кафедри

      

Історія кафедри проектування і експлуатації газонафтопроводів, газосховищ і нафтобаз почалася 1 вересня 1964 р., коли її було організовано в складі газонафтопромислового факультету Івано-Франківського філіалу Львівського політехнічного інституту. У перші роки існування вона готувала спеціалістів не тільки з проектування та експлуатації, але й зі спорудження газонафтопроводів та газонафтосховищ. Перший набір студентів на спеціальність «Проектування і експлуатація газонафтопроводів, газосховищ і нафтобаз» відбувся 1 вересня 1959 р. при нафтовому факультеті Львівського політехнічного інституту. Крім того, кафедра забезпечувала викладання дисциплін гідромеханічного циклу для всіх спеціальностей інституту.

 
Перші випускники з викладачами кафедри 

 

 У 1972 р. кафедра була розділена на дві: кафедру транспорту і зберігання нафти і газу та кафедру спорудження трубопроводів і сховищ (для підготовки спеціалістів зі спеціальності “Спорудження газонафтопроводів, газосховищ і нафтобаз”). У 1976 р. від кафедри транспорту і зберігання нафти і газу відокремилася кафедра гідромеханіки. Остання, проіснувавши самостійно десять років, у 1987 р. повторно була приєднана до кафедри, а в 1988 р. знову від неї відокремлена.

 

В 1988 році спеціальності “Спорудження газонафтопроводів, газосховищ і нафтобаз” та “Проектування і експлуатація газонафтопроводів, газосховищ і нафтобаз” були об’єднані в одну "Проектування, спорудження і експлуатація газонафтопроводів і сховищ", на якій до третього курсу велася спільна підготовка спеціалістів, а після третього курсу здійснювався розподіл на дві спеціальності. В 1990  році спеціальність "Проектування, спорудження і експлуатація газонафтопроводів і сховищ" була переіменована на спеціальність “Газонафтопроводи та газонафтосховища”.

В 1990 році згідно з рішенням вченої Ради Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу (протокол № 2/362 від 19.04.1999 р.) кафедра "Спорудження трубопроводів і сховищ" була перейменована на кафедру "Cпорудження та ремонту газонафтопроводів і газонафтосховищ".

Після переходу на ступеневу систему навчання і чергової зміни назв спеціальностей утворені кафедри готували бакалаврів за напрямом "Нафтогазова справа", спеціалістів та магістрів — за спеціальністю "Газонафтопроводи та газонафтосховища" (спеціалізації: "Проектування та експлуатація нафто-, продуктопро- водів і нафтобаз", "Проектування та експлуатація газопроводів, газосховищ і АГНКС", "Проектування та експлуатація систем газопостачання населених пунктів", "Спорудження магістральних газонафтопроводів", "Спорудження та обслуговування надземних обєктів", "Спорудження систем газонафтозабезпечення", "Обслуговування, ремонт і реконструкція систем нафтогазопостачання"). З 2016 р. здійснювали підготовку фахівців за спеціальністю "Нафтогазова інженерія та технології" (спеціалізація "Газонафтопроводи та газонафтосховища").

В різні періоди кафедру транспорту і зберігання нафти і газу очолювали: канд. техн. наук, доц. І. Х. Хізгілов (1964–1974), д-р техн. наук, проф. Т. Ф. Іванов (1975–1976), канд. техн. наук, доц. К. Д. Фролов (1976–1981), д-р техн. наук, проф. М. Д. Середюк (1982-2019). 

 

Канд. техн. наук, доц.

І. Х. Хізгілов

(1964–1974)

Д-р техн. наук, проф.

Т. Ф. Іванов

(1975–1976)

Канд. техн. наук, доц.

К. Д. Фролов

(1976–1981)

Д-р. техн. наук, проф.

М. Д. Середюк

(1982–2019)

 

Завідувачами кафедри спорудження та ремонту газонафтопроводів і газонафтосховищ, в різний час, були: д-р техн. наук, проф. Гаген Юрій Георгійович (1972 – 1978),  д-р техн. наук, проф. Глоба Володимир Мойсейович (1978 – 1984), д-р техн. наук, проф. Перун Йосип Васильович (1984 – 1997), д-р техн. наук, проф. Грудз Володимир Ярославович (1998 – 2019).

 

Д-р техн. наук, проф. 

Ю. Г. Гаген  

(1972 – 1978)

Д-р техн. наук, проф.

В. М. Глоба 

(1978 – 1984)

Д-р техн. наук, проф. 

Й. В. Перун 

(1984 – 1997)

Д-р техн. наук, проф.

В. Я. Грудз  

(1998 – 2019)

 

Першим завідувачем кафедри спорудження трубопроводів і сховищ, її засновником, був доктор технічних наук, професор Гаген Юрій Георгійович (з 1972 р. до 1978 р.). 

Народився Юрій Георгійович 19 вересня 1937 р. у м. Вітебськ (Білорусь) у сім’ї службовців. На початку Другої світової війни родина була евакуйована до Чкаловської області (Росія), а після війни переїхала до м. Борислава на Львівщину. Юрій Гаген здобув середню освіту у Дрогобицькому нафтовому технікумі – у 1956 р. завершив навчання із відзнакою (спеціальність “Експлуатація нафтових і газових родовищ”). У 1961 р. Юрій Георгійович Гаген закінчив нафтовий факультет Львівського політехнічного інституту (фах “Машини і обладнання нафтових та газових промислів”). Здобувши вищу освіту, Юрій Георгійович залишився працювати на кафедрі машин і обладнання нафтових та газових промислів Львівського політехнічного інституту, а потім був відряджений у БУ-14 тресту “Укрнафтобуд” для проходження виробничого стажування на спорудженні магістральних трубопроводів. У 1961–1962 рр. був майстром зварювально-монтажної дільниці на будівництві нафтопроводу “Дружба”, газопроводів Здолбунів–Рівне, Пасічна–Долина. З 1962 р. Гаген Ю.Г. навчався в аспірантурі на кафедрi спорудження газонафтопроводів і сховищ Московського інституту нафтохімічної і газової промисловості ім. І. М. Губкіна. У 1965 р. Ю. Г. Гаген захистив кандидатську дисертацію на тему “Нагрівання кромок сталевих труб зварювальною дугою, що швидко рухається”. Того ж року почав працювати в Івано-Франківському філіалі Львівського політехнічного інституту. Тут він пройшов шлях старшого викладача, доцента кафедри газонафтопроводів, газосховищ і нафтобаз (з 1967 р.), декана газонафтопромислового факультету (з 1970 р.), проректора з навчальної роботи (з 1972 р.). З 1972 р. до 1978 р. Гаген Юрій Георгійович завідувач кафедри спорудження трубопроводів і сховищ. У 1976 р. його призначили ректором Івано-Франківського інституту нафти і газу. Того ж року він захистив докторську дисертацію на тему “Дослідження і розробка наукових основ підвищення якості будівельно-монтажних робіт під час спорудження магістральних нафтогазопроводів”. Протягом своєї роботи на посаді завідувача кафедри, проректора, ректора Юрій Георгійович свою енергію і організаторські здібності направляв на розвиток матеріально-технічної бази вузу, спорудження нових учбово-лабораторних корпусів, навчальних лабораторій, розвиток зв'язків з вітчизняними та зарубіжними вузами. 

 

Гаген Ю. Г. серед ректорів нафтових вузів Зустріч Гагена Ю. Г. з делегацією угорського вузу

 

 

Юрій Георгійович вніс значний внесок у розвиток вітчизняної науки. Талановитий вчений плідно працював в галузі спорудження трубопроводів у складних умовах, підвищення ефективності і якості зварювальних робіт, займався вивченням напружено-деформованого стану і технічної діагности сталевих магістралей. Під керівництвом Юрія Георгійовича було організовано галузеві лабораторії зварювання трубопроводів і конструкцій та контролю якості зварних з’єднань, результати роботи яких були відомі далеко за межами України і втілені в технічні рішення, які застосовувались під час будівництва газопроводів "Уренгой-Помари-Ужгород", "Союз", "Прогрес". Також під його керівництвом виконувалися госпдоговірні теми і держбюджетні роботи. Юрій Георгієвич займався активною науково-педагогічною діяльністю на факультеті підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників газової промисловості.

 

 

 

Гаген Ю. Г. у лабораторії

 

Гаген Юрій Георгійович є автором 54 наукових праць, зокрема монографії “Фізичні особливості переміщення дуги у магнітному полі”, чотирьох винаходів, 40 друкованих статтей. За тривалу наукову та викладацьку діяльність нагороджений ювілейною медаллю “За доблесну працю”, а також Почесною грамотою Міністерства газової промисловості. Трагічно загинув 17 грудня 1978 р.

З 1978 р. до 1984 р. завідувачем кафедри був доктор технічних наук, професор Глоба Володимир Мойсейович.

Народився Володимир Мойсейович 11 жовтня 1932 року в м. Харкові у сім’ї військовослужбовця. У 1941 році родина проживала у м. Маріуполі. Коли почалась Друга світова війна сім’я була евакуйована у м. Томськ. Батько загинув у війні в жовтні 1941 р. під Смоленськом. Після визволення України у 1943 році сім’я повернулася і проживала в Чернігівській області, потім у м. Луцьку Волинської області. Після закінчення середньої школи в 1950 році Володимир Глоба поступив до Дніпропетровського гірничого iнституту, який закінчив у 1955 р. за спеціальністю “Підземна розробка корисних копалин”. Після закінчення вузу В. М. Глоба працював на соляному руднику в м. Солотвино (Закарпатська область) (з 1955 до 1960 року) гірничим майстром, начальником буровибухових робіт. З 1960 до 1964 року працював у Станіславському Раднаргоспі, а після вступу до аспірантури Московського гірничого iнституту старшим науковим співробітником у Калушській науково–дослідній лабораторії iнституту галургії (м. Ленінград). У 1967 р. Володимир Мойсейович захистив кандидатську дисертацію і був обраний за конкурсом в Івано- Франківський інститут нафти і газу, в якому працював 32 роки. Тут він пройшов шлях доцента, завідуючого кафедрою спорудження трубопроводів і сховищ, першого декана факультету нафтогазопроводів, професора кафедри спорудження трубопроводів і сховищ.

   

 
Глоба В.М. відкриває засідання державної екзаменаційної комісії

 

У 1992 році В. М. Глоба захистив докторську дисертацію на тему “Фізико – технічні основи будівництва і охорони підземних сховищ вуглеводнів, які споруджуються у складноструктурних соляних масивах”, а у 1994 році йому було присвоєно вчене звання професора. Декілька років Володимир Глоба очолював Вчену Раду з захисту докторських та кандидатських дисертацій.

Глоба Володимир Мойсейович є автором понад 120 наукових праць, монографій, підручників навчально-методичної літератури, 7 авторських свідоцтв на винаходи. Володимир Мойсейович Глоба за сумлінну працю, тривалу наукову та викладацьку діяльність нагороджений медаллю “Ветеран праці”, знаком “Відмінник освіти України”, пам’ятною медаллю “За будівництво магістрального газопроводу “Союз”. Як ветеран Великої вітчизняної війни (учасник трудового фронту) нагороджений державними нагородами – медалями. У 2000 році В. М. Глоба виїхав з сім’єю у Німеччину.

З 1984 р. до 1997 р. завідувачем кафедри був доктор технічних наук, професор Перун Йосип Васильович.

Народився Перун Йосип Васильович 13 червня 1943 р. у м. Комарно Городоцького району Львівської області в сім’ї службовців. У 1959 р. став студентом Львівського технічного училища No 2, де отримав кваліфікацію електрогазозварювальника. З 1961 до 1963 р. працював у спеціалізованому управлінні No 14 тресту “Укргазспецбуд” на будівництві нафтопроводу “Дружба”. У 1963 р. Йосип Перун вступив до Івано-Франківської філії Львівського політехнічного інституту, який закінчив у 1968 р. і одержав кваліфікацію інженера-механіка за спеціальністю “Спорудження газонафтопроводів, газосховищ і нафтобаз”. Протягом 1968–1970 рр. Перун Йосип Васильович працював асистентом кафедри транспорту і зберігання нафти і газу Івано-Франківського інституту нафти і газу. З 1970 р. навчався в аспірантурі цього вищого навчального закладу. Через шість років у Московському інституті нафтохімічної і газової промисловості ім. акад. І. М. Губкіна Йосип Васильович захистив кандидатську дисертацію. У 1973–1974 рр. Йосип Васильович був асистентом кафедри спорудження трубопроводів і сховищ. У 1975 р. обраний на посаду старшого викладача, в 1977 р. – доцента, а в     1984 р. – завідувача цієї кафедри. У 1990 р. Й. В. Перун захистив докторську дисертацію на тему “Розробка методології технічної діагностики напружено-деформованого стану магістральних трубопроводів, які споруджуються у гірських умовах” і йому було присвоєно науковий ступінь доктора технічних наук. Протягом 1987–1994 рр. він обіймав посаду проректора з наукової роботи Івано-Франківського інституту нафти і газу.

 

Перун Й. В. у робочому кабінеті     Перун Й. В. на міжнародній виставці

 

Під керівництвом Йосипа Васильовича захищені дві кандидатські дисертації. Він приділяв велику увагу розвитку науково-дослідної роботи студентів, був керівником науково-дослідної лабораторії Міністерства газової промисловості із забезпечення експлуатаційної надійності газопроводів у гірських умовах, двох госпдоговірних тем. До сфери наукових інтересів ученого належить спорудженн трубопроводів у гірських умовах, напружено-деформований стан трубопроводу, діагностування та безпека експлуатації нафтогазопроводів. Він автор понад 80 наукових праць, зокрема монографії “Магістральні трубопроводи у гірських умовах” і десяти винаходів. За значні успіхи у науково-дослідній та педагогічній діяльності В. Й. Перун нагороджений двома бронзовими медалями ВДНГ СРСР, а його робота із забезпечення надійності газопроводів удостоєна ІІ премії на Всесоюзному конкурсі науково-дослідних робіт Мінвузу СРСР. Трагічно загинув 19 листопада 1997 р.

З 1998 року до 2019 року завідувачем кафедри “Спорудження та ремонту газонафтопроводів і газонафтосховищ” був Грудз Володимир Ярославович  (детальна інформація за посиланням: Грудз В. Я.)

Із випускників кафедри докторські дисертації захистили: М. Д. Середюк, В. Я. Грудз, О. Г. Дзьоба (проректор університету), Л. Т. Гораль (директор Інституту економіки та управління у нафтогазовому комплексі університету), Б. В. Будзуляк (член Правління ПАТ «Газпром», Росія), Ю. В. Банахевич (начальник відділу магістральних газопроводів і ГРС ПАТ «Укртрансгаз»), Я. В. Грудз (завідувач кафедри логістичної інфраструктури нафтогазового комплексу).

У 70-ті рр. ХХ ст. кафедра здійснювала цільову підготовку фахівців (за направленням міністерств освіти колишніх республік СРСР) для Азербайджану, Узбекистану, Грузії, Молдови і Туркменістану. На кафедрі навчалися представники Болгарії та В’єтнаму.

З 1987 р. на громадських засадах при кафедрі функціонує філія на базі Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», де проводиться до 5% загального обсягу навчальної роботи. Тісні зв’язки кафедра підтримує з ПАТ «Укртрансгаз», ПАТ «Укртранснафта» та ПАТ «Івано-Франківськгаз». Це сприяє постійному вдосконаленню змісту фахових дисциплін, покращенню організації виробничих практик студентів, працевлаштуванню випускників. Останні 20 років кафедра виконує значний обсяг робіт з підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців газонафтотранспортних підприємств України. Через Інститут післядипломної освіти університету кафедра перепідготувала понад 600 спеціалістів за відповідними спеціалізаціями. Значна увага викладачів кафедри приділяється підготовці навчальної літератури для студентів та працівників галузі. Вийшла із друку низка авторських підручників, навчальних посібників та довідників. Фахові дисципліни кафедри забезпечені навчальними лабораторіями, оснащеними необхідним лабораторним обладнанням. У лабораторії трубопровідного транспорту газу функціонує навчальний тренажер компресорної станції з газотурбінним приводом «Діалог1». Гордістю кафедри та інституту є міжкафедральна лабораторія трубопровідного транспорту нафти і газу, оснащена натурними зразками технологічного обладнання для будівництва та експлуатації газонафтопроводів.

Серед відомих спеціалістів системи транспорту і зберігання нафти і газу — випускники кафедри: колишній заступник голови правління РАО «Газпром» Б. В. Будзуляк, голова правління «Газтранзит» М. П. Лінчевський, радник генерального директора ПАТ «Укртранснафта» В. М. Василюк, генеральний директор «ГИПРОгазцентр» (Росія) О. Ф. Пужайло, директор виробничого ремонтно-технічного підприємства «Укргазенергосервіс» ПАТ «Укртрансгаз » Р. О. Флюнт, директор ПП «Нафтотермінал» (м. Львів) В. М. Кіндій, заступник директора з виробництва філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» В. В. Костів, головний інженер філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз » М. В. Кучерук, начальник відділу експлуатації лінійної частини магістральних газопроводів Департаменту транспортування газу ПАТ «Укртрансгаз» Ю. В. Банахевич, головний інженер ПАТ «Укртранснафта» С. В. Козлов, головний інженер філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» ПАТ «Укртранснафта» С. Р. Яновський, заступник головного інженера з виробництва ПАТ «Український нафтогазовий інститут» В. Л. Тринчук, головний інженер Волинського ЛВУМГ філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» В. С. Шавлай, начальник компресорної станції «Долина» філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» В. Т. Бойко, директор Науково-виробничого центру технічної діагностики «Техдіагаз» І. А. Самченко, головний інженер ПАТ «Укртрансгаз» І. З. Бурак, заступник головного інженера з питань модернізації та перспективного розвитку ГТС ПАТ «Укртрансгаз» О. Т. Михалевич, директор філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» В. В. Рудко, начальник ЛВДС «Броди» філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» ПАТ «Укртранснафта» Р. М. Басараб, головний інженер Тернопільського ЛВУМГ філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз » ПАТ «Укртрансгаз» І. М. Стахів, директор філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» А. А. Мандра, головний інженер ЛВДС «Броди» філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» ПАТ «Укртранснафта» В. Б. Лапко, головний інженер ПАТ «Івано-Франківськгаз» І. І. Височанський та багато інших.

     

 
 
 
 
 
 
 
Українська